Вронська Тамара Василівна

Вронська Тамара Василівна

Тама́ра Васи́лівна Вро́нська (дівоче прізвище Скр́ипник; нар. 17 липня 1955(19550717), Київ, Українська РСР) — український історик.


БіографіяРедагувати

У 1972 р. закінчила Київську середню школу. У 1973—1979 рр. навчалася на історичному факультеті[[1] Київського державного університету ім. Тараса Шевченка [2]. Трудову діяльність розпочала 1972 р. в бібліотеці Київського державного університету ім. Тараса Шевченка[3] бібліотекарем, у 1974 р. була завідувачем дитячого сектору клубу профкому цього університету.

У 1975 — березень 2015 рр. працювала в Інституті історії України НАН України: лаборант, молодший науковий, старший науковий співробітник, з 2012 — провідний науковий співробітник відділу історії України періоду Другої світової війни.

1997—2012 рр., продовжуючи працювати в Інституті історії України, перейшла на роботу до Академії Служби безпеки України (з 1999 р. — Національна академія СБ України). Викладала історію вітчизняних спецслужб, історію України і займалася науковою роботою. Працювала також в Інституті дослідження проблем державної безпеки СБУ.

Кандидатська дисертація «Суспільно-політичне життя молоді України на визволеній території у роки Великої Вітчизняної війни, 1943—1945 рр.» (1989, науковий керівник — доктор історичних наук М. В. Коваль).

Докторська дисертація «Репресії проти родин „ворогів народу“ в Україні: ідеологія та практика (1917—1953 рр.)». (2009, науковий консультант — доктор історичних наук О. Є. Лисенко)
У 1997 р. присвоєне вчене звання «старший науковий співробітник»

Членкиня спеціалізованої ученої ради Інституту історії України НАНУ та спеціалізованої ученої ради Національного університету оборони ім. Черняховського[4].

Членкиня Наглядової ради Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни»[4].

Дослідниця історії України періоду Другої світової війни (1939—1945 рр.), діяльності національних, радянських та іноземних спецслужб (1917—1945 рр.). Започаткувала напрям досліджень, пов'язаних з аналізом репресивної політики щодо «маловідомих» жертв режиму — членів сімей ворогів народу, дружин ворогів народу Акмолінський табір дружин зрадників батьківщини, повторників, оточенців, громадян, які проживали на окупованій нацистами території.

Тамара Вронська є внучкою колишнього вояка армії Української Народної Республіки, неодноразово репресованого в 1930—1950-х роках і згодом реабілітованого селянина з Вінниччини Костя Йосиповича Скрипника[5].

ТворчістьРедагувати

Свою наукову діяльність розпочала вивченням повоєнного соціуму українських міст. Дослідниця документальної спадщини відомих діячів доби національно-визвольних змагань — Петра Болбочана та Миколи Чеботарева. Видання, підготовлені у співавторстві з Тетяною Осташко та Володимиром Сідаком, уперше відкрили для українського суспільства цих неперсічних людей. Єдина жінка в Україні, яка займається суто чоловічою тематикою — вивченням специфіки діяльності національних, радянських та іноземних спецслужб (1917—1945 рр.). Окрім цього, вивчала особливості політичного життя української еміграції міжвоєнного періоду, інформаційно-психологічні операції, які планувалися та реалізовувалися радянськими спецслужбами, а також досліджувала організаційні питання, правове підґрунтя та різні аспекти функціонування радянської карально-репресивної системи в Україні доби сталінізму. Основна наукова праця «Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади (1917—1953 рр.)» є першим ґрунтовним дослідженням каральної політики та практики радянської влади проти родин «ворогів народу» в Україні — передусім жінок та неповнолітніх дітей. У праці розглянута взаємодія різних ланок механізму політичного терору, встановлено його морально-психологічні наслідки та характер реабілітаційного процесу для кожної групи репресованих.

Наукові праціРедагувати

Основні праці українською мовоюРедагувати

  • Повторники: приречені бранці ГУЛАГу (1948 - 1953 рр.) - Київ: темпора, 2019 - 420 с.
  • Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади (1917—1953 рр.). — К.: Темпора, 2013. — 624 с.: іл.
  • Заручники тоталітарного режиму: репресії проти родин «ворогів народу» в Україні (1917—1953 pp.) / НАН України. Інститут історії України; Служба безпеки України. Інститут дослідження проблем державної безпеки. — К.: Інститут історії України, 2009. — 486 с.
  • Позасудові репресії членів сімей учасників національно-визвольного руху в західних областях України (1944—1952): монографія / Інститут історії України НАН України; Інститут оперативної діяльності та державної безпеки Служби безпеки України. — X.: Право, 2008. — 264 с.
  • В умовах війни: життя та побут населення міст України, 1943—1945 рр. — К., 1995.[5]

У співавторствіРедагувати

  • Київ: війна, влада, суспільство. 1939—1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації). — К.: Темпора, 2014. — 864 с.
  • Тюремний мартиролог окупаційного режиму: написи на стінах нацистських казематів. — Харків: Права людини, 2014. — 584 с.
  • Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника. — К., 2004.
  • Голод в Україні 1932—1933 років. — К., 2003.
  • Київ у дні нацистської навали: За документами радянських спецслужб: До 60-річчя визволення *України від гітлерівських загарбників: Зб. док. та матеріалів. — К., Львів, 2003.
  • Визвольні змагання очима контррозвідника (документальна спадщина Миколи Чеботарьова). — К., 2003.
  • Спецслужба держави без території: люди, події, факти. — К., 2003.
  • На сторожі незалежності держави. 10 років Служби безпеки України. — К., 2002.
  • Українські громади зарубіжжя в роки Другої світової війни. Акції допомоги народу України. — К., 1997.
  • Молодь України — фронту і тилу, 1943—1945 рр. — К., 1992.

Розділи в колективних монографіяхРедагувати

  • Національне питання в радянській політичній тактиці і стратегії у переддень світової війни // Національне питання в Україні ХХ — початку ХХІ ст.: історичні нариси. — К.: Ніка-Центр, 2012. — С. 340—358
  • Етнонаціональна політика німецької окупаційної адміністрації та її вплив на сферу міжнаціональних відносин // Національне питання в Україні ХХ — початку ХХІ ст.: історичні нариси. — К.: Ніка-Центр, 2012. — С. 358—384
  • Використання сімейного заручництва у радянській репресивній практиці // Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси / НАН України. Інститут історії України. — К.: НВП "Видавництво «Наукова думка, НАН України», 2011. — Кн. 2. — С. 311—339. [6]
  • Родини «ворогів народу»: правовий та соціальний статус, повсякденне життя (1940—1960 рр.) // Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х — середина 1950-х рр.): Колективна монографія / Відп. ред. В. М. Даниленко. НАН України. Інститут історії України. — [Кн. 2], ч. 3. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — С.272-292. [7]
  • Друга світова війна як новий вимір терору та тероризму //Політичний терор і тероризм в Україні. XIX—XX ст.: Історичні нариси / Відп. ред. В. А. Смолій;. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2002. — 952 с. [8]

Вибрані статті українською мовоюРедагувати

  • Зворотний бік війни: Історичний та соціально-правовий портрет радянських оточенців // Український історичний журнал. — 2015. — № 2. — С. 22 — 48. (у співавторстві)
  • Тюрми в нацистській карально-репресивній системі на окупованій території України // Український історичний журнал. — 2013. — № 1. — С. 92 −105. [9]
  • «Куркульський» призов 1942 р.: мобілізація селян — трудопоселенців ГУЛАГ 1942 р. (передісторія та перебіг) // Сторінки воєнної історії України [10]: Зб. наук. статей / Відп. ред. О. Є. Лисенко. — К.: Ін-тут історії України НАНУ, 2013. — Вип. 16. — С. 20-32 [11]
  • Система підготовки кадрів органів державної безпеки у роки Великої Вітчизняної війни // Краєзнавство. — , 2013. — № 3. — c.111 — 123 [12]
  • Механізми цілеспрямованої маргіналізації в контексті державного терору в Україні (1917—1953) // Політичні репресії в Українській РСР 1937—1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 15 березня 2012 р. / Упоряд.: О. Г. Бажан, Р. Ю. Подкур. — К.: Інститут історії України, 2013. — С.107-128
  • «Окопне братство»: фронтовий мікросоціум у контексті воєнної повсякденності // Сторінки воєнної історії України [13]. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — № 15. — c.8 −25 (у співавторстві) [14]
  • Відповідальність за державні злочини у проектах Кримінального кодексу СРСР (1946—1949 рр.) // Український історичний журнал. — К: «Дієз-продукт», 2012. — № 1. — c.120 — 134 (у співавторстві)[15]
  • 21 лютого 1948 р. в історії сталінського терору // Український історичний журнал. — К: «Дієз-продукт», 2011. — № 1. — С. 107—122 [16]
  • ІСТОРІЯ ВІЙНИ, НАПИСАНА ЛЮДСЬКОЮ КРОВ'Ю // Краєзнавство. — ТОВ "Видавництво «Телесик», 2011. — № 2. — c.126 — 136. (у співавторстві) [17]
  • Звіти військової прокуратури як джерело вивчення фронтового повсякдення (1941—1943 рр.) // Сторінки воєнної історії України [18]. — К.: Інститут історії України НАН України, 2011. — № 14. — c.8 — 22. [19]
  • Кар'єра І. Битневського в контексті історії спецслужб радянської України // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — Х.: Видавництво «Права людини», 2011. — № 2. — c. 190—235 — (у співавторстві) [ http://history.org.ua/JournALL/gpu/gpu_2011_2/9.pdf]
  • Тепло братерської руки: допомога діаспори українському народу в роки Другої світової війни (1941—1945 pp.) // Краєзнавство. — ТОВ "Видавництво «Телесик», 2010. — № 1. — c. 42 — 53. (у співавторстві) [20]
  • Специфічні форми і методи боротьби радянських партизанів на території окупованої України // Сторінки воєнної історії України [21]. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — № 13. — c.183 — 201 (у співавторстві) [22]
  • Архів контррозвідника В. Г. Орлова (1882—1941 рр.): історичний та оперативний вимір // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — Х.: Видавництво «Права людини», 2010. — № 2. — c.7 — 78 (у співавторстві) [ http://history.org.ua/JournALL/gpu/gpu_2010_2/2.pdf]
  • 1944 рік: формування технології позасудових репресій проти родин повстанців у Західній Україні // Сторінки воєнної історії України [23]: Зб. наук. статей. Вип. 12. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. — № 12. — c.255 — 266 [24]
  • Сталінська ґендерна політика у добу «Великого терору» (1937—1938 pp.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — К.: Видавництво «Телесик», 2009. — № 32. — c.155 — 175 [25]
  • Еволюція сталінської репресивної політики стосовно родин «ворогів народу» // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — К.: Видавництво «Телесик», 2008. — № 30. — c.458 — 473 [26]
  • Феномен «пособництва»: до проблеми кваліфікації співпраці цивільного населення з окупантами у перший період Великої вітчизняної війни // Сторінки воєнної історії України [27]. Випуск 11. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2008. — № 11. — c.88 97. [28]
  • Служба в НКВС та інші маловідомі сторінки життя П. Гудзенка (з архівних джерел спецслужб) // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2007. — № 12. — c.61 — 76 (у співавторстві) [29]
  • Правові основи державного терору проти родин учасників повстанського руху в Західній Україні // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — К.: Видавництво «Сфера», 2007. — № 29. — c.134 — 159 [30]
  • Формування особового складу штрафних батальйонів і рот у Червоній армії періоду Великої Вітчизняної війни // Український історичний журнал. — Київ, «Дієз-продукт», 2006. — № 3. — c.137 — 150 (у співавторстві) [31]
  • Участь українських зарубіжних політичних та громадських організацій в акціях протесту 30-х рр. ХХ ст. проти голодомору в УСРР // Український історичний журнал. — Київ, «Наукова думка», 2003. — № 5. — c.65 −81(у співавторстві) [32]

Радянська паспортна система // Український історичний журнал. — Київ, «Наукова думка», 1999. — № 3. — c.33 — 43, (у співавторстві) [33] № 4. — С. 3 — 15[34] Допомога українському народу з боку громадськості США та Канади у роки другої світової війни // Український історичний журнал. — К.: «Наукова думка», 1992. — № 3. — c.49 [35]

Розділи в колективних працях російською мовоюРедагувати

  • Из Украины в «АЛЖИР»: судьбы репрессированных жен «врагов народа» // «Депортация народов в Казахстан в 1930-50-е гг.: Общность истории» (Международный социологический проект). — Казахстан, Астана, 2010. — C. 153—161
  • 1941 год. Страна в огне. Историко-документальное издание. — Кн. 1: Очерки / Ред. кол.: В. А. Смолий и др. НАН Украины. Институт истории Украины и др. — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2011 — С. 656—661, 595—601, 539—552, 706—712.
  • 1941 год: Страна в огне. Историко-документальное издание. — Кн. 2: Документы и материалы / Ред. кол.: А. А. Коваленя, В. А. Смолий, А. О. Чубарьян. РАН. Институт всеобщей истории; НАН Украины. Институт истории Украины; НАН Беларуси. Институт истории. — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2011. — 720 с.

Вибрані статті російською мовоюРедагувати

  • Наказание без преступления: правовая идеология и практика репрессий против членов семей «врагов» советской власти в Украине // Историческое пространство. Проблемы истории стран СНГ. — 2009. — № 1. — С.127-140.
  • Особенности военного правосудия в первый период Великой Отечественной войны // Новая и новейшая история. — 2011. — № 4. — С. 133—145 (у співавторстві).

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.history.univ.kiev.ua/uk/]
  2. [1]
  3. [2]
  4. [3]
  5. Шевченко С. В. «Сталінська декабристка» // Соловецький реквієм. — Київ: Експрес-Поліграф, 2013.  — С. 551—560.

ЛітератураРедагувати

Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.

РецензіїРедагувати

  • Леся Бондарук «Інформаційна бомба», яка не вибухнула. [36]
  • Сергій Філіпенко "Анатомія терору — «упокорення страхом» // Січеслав ІНФО [37]
  • Дмитрий Соколов. Навязання лояльность 29.10.2013 Рецензия на кн.: Т. Вронська. Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади (1917−1953 рр.) (Усмирение страхом: взятие в заложники родственников в карательной практике советской власти) — К.: Темпора, 2013. На украинском языке // «Посев», № 8 (1631), август 2013. — с.32−34. [38]

Див. такожРедагувати

  • Сторінка на сайті Інституту історії України [39]
  • Володимир Носков «Діти НКВС»: сирота, бо син ворога народу. Радіо «Свобода» 21.05.2013. [40]
  • ВГО "Союз «Народна Пам'ять» передав понад 1000 унікальних документів періоду Другої Світової війни у національний архівний фонд [41]
  • Костянтин Родик. Гвардія і новобранці // Україна молода [42]