Відкрити головне меню

Воєйков Олександр Іванович

Воєйков Олександр Іванович
Воейков Александр Иванович
Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary B82 11-4.jpg
Народився 8 (20) травня 1842(1842-05-20)
Москва, Російська імперія
Помер 27 січня (9 лютого) 1916(1916-02-09) (73 роки)
Петроград, Російська імперія
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лаври[d]
Громадянство Російська імперія
Діяльність метеоролог, географ
Сфера інтересів метеорологія, кліматологія, географія
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Член Петербурзька академія наук
Рід House of Voeykov[d]
Нагороди

CMNS: Воєйков Олександр Іванович на Вікісховищі

Воє́йков Олекса́ндр Іва́нович (8 [20] травня 1842, Москва — 27 січня [9 лютого1916, Петроград[1]) — російський метеоролог, кліматолог і географ, основоположник сільськогосподарської метеорології, активний пропагандист вегетаріанства[2], племінник Олександра Федоровича Воєйкова.

Біографія і наукова діяльністьРедагувати

Замолоду (1856–1858) багато мандрував Західною Європою та Азійською Туреччиною, був у Сирії й Палестині.

У 1860 році вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, але наступного року поїхав за кордон, де слухав курси в Берлінському, Гейдельберзькому та Геттінгенському університетах; в останньому удостоєний ступеня доктора філософії (1865).

З 19 січня 1866 року — член Імператорського російського географічного товариства; за дорученням товариства у 1869–1870 роках ознайомлювався з метеорологічними станціями Відня, Мілана, Парижа, Брюсселя й Лондона. В 1868 і 1870 роках досліджував східний Кавказ (Дагестан, Баку й Ленкорань). Воєйков був секретарем метеорологічної комісії товариства, обробляв спостереження дощової та грозової мережі цієї комісії за 1871 рік.

У 1872 році об'їздив Галичину, Буковину, Румунію, Угорщину і Трансильванію, де, крім іншого, вивчав чорноземи.

У лютому 1873 року Воєйков відвідав Нью-Йорк і до жовтня здійснив велику поїздку Сполученими Штатами і Канадою (С.-Луї, Новий Орлеан, через Техас, Колорадо, Міннесоту і озерні території до Квебеку). У Вашингтоні Воєйков до весни наступного року за пропозицією секретаря Смітсонівського інституту доповнив велике видання інституту «Winds of the Globe» і написав текст.

Наступного року Воєйков здійснив подорож по Юкатану, Мексиці й Південній Америці, відвідав Ліму, оз. Тітікака, Чилі, Ріо-де-Жанейро. Повернувшись у Нью-Йорк, закінчив свою роботу для книги «Winds of the Globe» (1875) і далі, після короткого повернення у Росію, здійснив нову подорож по Індостану, острову Ява і Японії. У подальші роки він обробляв матеріали своїх мандрів і працював над своїми метеорологічними працями.

У 1882 році Воєйков став приват-доцентом Санкт-Петербурзького університету на кафедрі фізичної географії, в 1885 році призначений екстраординарним, у 1887 — ординарним професором цієї кафедри. З 1883 року — голова метеорологічної комісії Російського географічного товариства; був обраний почесним членом багатьох інших наукових товариств різних країн.

У 1910-ті роки жив за адресою: Санкт-Петербург, вулиця Звіринська, буд. № 4.[3]

ВшануванняРедагувати

ПраціРедагувати

  • стаття у книзі проф. Coffin'a «The Winds of the Globe» (Вашингтон, 1876);
  • «Клімати земної кулі» (СПб., 1884, також нім., Єна, 1887);
  • «Розподіл опадів у Росії» («Записки Імператорського російського географічного товариства», т. VI);
  • «Сніговий покрив, його вплив на ґрунт, клімат і погоду» (т. же, т. XVIII);
  • «Наші ріки» (2 ст., «Русская мысль» 1877–1878);
  • «Подорож по Японії» («Відомості Імператорського російського географічного товариства», 1S77);
  • «Клімат області мусонів Східної Азії» (т. же, 1879);
  • «Нові дані про добову амплітуду температури» («Від. Тов. любит. природозн.», т. XXXXI, 18 8 1);
  • «Кліматичні умови льодовикових явищ» («Зап. Мінер. тов.», 1881);
  • "Вплив топографічних умов на середні температури зими, особливо при антициклонах («Ж. Рос. фіз.-хім. тов.», 1882);
  • «Про деякі умови розподілу тепла в океанах і їх відношення до термостатики земної кулі» («Відомості Імператорського російського географічного товариства», 1883);
  • «Способи впливу людини на природу» («Русское обозрение» 1892, кн. IV);
  • «Клімат і народне господарство» (у Збірнику «Помощь голодающим», вид. редакції «Русск. вед.», М., 1892).
  • «Die atmospherische circulation» («Ergänzungsheft Petermanns Mitteilungen», 38);
  • «Klima von Ost-Asien» (перша робота, що доводить поширення області азійських мусонів до Охотського моря і Забайкалля; в «Zeitschift. d. Oester. Ges. f. Meteor.», 1870);
  • «Die Wald— u. Regenzonen d. Kaukasus» (там же 241, 1871);
  • «Zur Temperatur von Ostsibirien» (перша вказівка на нижчу температуру зими в долинах Східного Сибіру порівняно з горами як нормальне явище, там же, 1871);
  • «Die Passate, die tropischen Regen und die subtropische Zone» (там же, 1872);
  • «Klimat von Inner-Asien» (там же, 1877);
  • «Die Vertheilung der Wärme in Ost-Asien» (там же, 1878);
  • «Grö sse der täglichen Wärmeschwankung, abhängig von Localverhältnissen» (там же, 1883);
  • «R egenverhältnisse des malayischen Archipels» (там же, 1885);
  • «Temperaturä nderung mit der Hohe in Bergländern und in der freien atmosphäre» («Meteorolog. Zeitschr.», 1885);
  • «Klimatol. Zeit— und Streitfragen» (там же, 1888).

Повний список робіт Воєйкова нараховує до 200 назв; чимало з них друкувалися у періодичних виданнях:

  • «Известия Общества любителей естествознания»;
  • «Записки Императорского русского географического общества»;
  • «Известия Императорского русского географического общества»,
  • «Записки Минерал. общества»,
  • «Метеоролог. Вестнике, издаваемом Императорским русским географическим обществом» (1891),
  • «Журнал Русск. физико-хим. общества»,
  • журн. «Сельское хозяйство и лесоводство»,
  • «Журнал Министерства народного просвещения»,
  • «Труды VIII съезда русск. естествоиспытателей»,
  • «Журналах Харьковсковского сельскохозяйств. общества» (за 1891),
  • збірка «Речи и протоколы VI съезда русских естествоиспытателей и врачей» (СПб., 1880),
  • «Энциклопедический словарь» (вид. Брокгауза-Ефрона, 1890), у якому Воєйков з 1891 р. редагував відділ географії,
  • «Русская мысль»,
  • «Русское обозрение»,
  • журнали
    • «Meteorologische Zeitschrift»,
    • «Z-t d. Ges. f. Erdkunde»,
    • «Z-t, f. wiss. Geogr.»,
    • «Geograph. Magaz.»,
    • «Bulletin de la Société de géographie»,
    • «Annales de géographie»,
    • «Nature» (Лондон),
    • «Science»,
    • «Philosophical Magazine»,
    • «Monthly Weather Review»,
    • «Archives des sciences physiques et naturelles»,
    • «Americ. Meteor. journ.»,
    • «Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society» (Лондон).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Воейков Александр Иванович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  2. Бранг, Петер. Россия неизвестная: История культуры вегетарианских образов жизни от начала до наших дней / Пер. с нем. А. Бернольд и П. Бранг. — М.: Языки славянской культуры, 2006. — 568 с.
  3. 1913 році довідник по складу РГТ дає адресу 7-а Рождественська вулиця, б. 13, кв. 39

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати