Воскресенські сади
Воскресе́нські сади́ (інша назва — Малинівка[1]) — дачне селище у Дніпровському районі Києва, між озером Радунка на сході, залізницею на півдні, протокою Десенка (Чорторий) на заході та Райдужним масивом на півночі[2]. Назву отримало через близькість до селища Воскресенська слобідка[3], яке на той час ще існувало. Інша назва місцевості — Малинівка, ймовірно, від однойменного озера, стариці Дніпра, навколо якого сформувалися Воскресенські сади[1].
| Воскресенські сади Київ | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°29′13″ пн. ш. 30°34′23″ сх. д. / 50.48700000002777699° пн. ш. 30.57308333336111161° сх. д.Координати: 50°29′13″ пн. ш. 30°34′23″ сх. д. / 50.48700000002777699° пн. ш. 30.57308333336111161° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Дніпровський | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Водойма | оз. Малинівка, оз. Радунка | |||
| Головні вулиці | Центральна, Малинівська, Пілот, Гаражна, Марка Черемшини | |||
| Карта | ||||
  Воскресенські сади Воскресенські сади (Київ) | ||||
Історія
ред.Було створене у 1958 році на заливних луках між протокою Десенка і озером Радунка. Первісно селище нараховувало 930 ділянок, які займали територію 96 га[4][3], пізніше розрослося на захід, у бік Дніпра. Як і в інших дачних селищах Києва, що виникли за радянських часів, ділянки на Воскресенських садах розподілялися різними київськими організаціями, заводами та підприємствами між своїми працівникам. Першими поселенцями Воскресенських садів стали працівники Дарницького шовкового комбінату[3].
На початку 2012 року в рамках реконструкції швидкісного трамваю було розібрано розворотне кільце за станцією «Романа Шухевича» і почалось прокладання колій по території Воскресенських садів до нової залізничної платформи, спорудження якої розпочалося одночасно з подовженням трамвайної лінії[5][6].
24 жовтня 2012 року після проведеної реконструкції пасажирський рух по лінії трамваю було відновлено[7], лінію було подовжено до новозбудованої зупинки Троєщина ІІ міської електрички.
В лютому 2024 року на території Воскресенських садів вздовж колій швидкісного трамваю почалося спорудження дороги для заїзду та виїзду з Подільського мостового переходу.
Дорога вестиме від проспекту Романа Шухевича через всі Воскресенські сади, завертатиме під розворотним кільцем швидкісрого трамваю перед залізницею та прямуватиме через 90-метровий тунель у залізничному насипі на Русанівські сади де відразу вливатиметься в естакаду Подільського мостового переходу. На території Русанівських садів дана дорога не матиме сполучення з іншими вулицями цих садів.
В Генеральному плані м. Києва ця дорога являється частиною проєктної автомобільної магістралі Троєщина-Осокорки.
Географія
ред.На території Воскресенських садів збереглося кілька реліктових озер і ставків — стариць Десенки. Найбільше з них (в межах Воскресенських садів) — озеро Малинівка[8], довжина якого становить близько 500 м, ширина — до 50 м[9]. На захід від Малинівки розташоване ще одне озеро — Дзеркальне[8]. Інші водойми офіційних назв не мають.
Походження назви
ред.Єдиної думки щодо походження назви істортчної місцевості Малинівка не існує. Можливо її назва походить від імені пташки сімейства дроздових – малинівки звичайної (зорянки), чи то від яблук рожевого кольору, чи то від наливки на малиновій основі, чи то від однойменного озера, колись оточеного густим малинником.[10]
Примітки
ред.- ↑ а б Дніпровський район: історична довідка. dnipr.kyivcity.gov.ua. Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 19 вересня 2019 року.
- ↑ Невідоме Лівобережжя, 2018, с. 195.
- ↑ а б в Невідоме Лівобережжя, 2017, с. 228.
- ↑ Вакулишин, 2014, с. 40.
- ↑ Началась реконструкция скоростного трамвая на Троещине [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Киевпресс. — 2012. — 5 апреля. (рос.)
- ↑ Тоцкий Олег. Реконструкция скоростного трамвая на Троещине [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 5 июля. (рос.)
- ↑ Азаров открыл линию скоростного трамвая на Троещине. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 26 жовтня 2012.
- ↑ а б Розпорядження КМДА від 04.02.2009 р. № 111 «Про передачу на баланс та закріплення за КП „Плесо“ водних об'єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»
- ↑ Вакулишин, 2014, с. 106.
- ↑ Дніпровський район: історична довідка
<ref> з назвою "law1", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Джерела
ред.- Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. / Кирило Степанець, Олександр Михайлик, Семен Широчин. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.
- С. Широчин, О. Михайлик, К. Степанець. Невідоме Лівобережжя: 1960—1980-ті. — К., 2018. — 500 прим.
- С. М. Вакулишин. Топонімія Києва XX ст. — К. : Центр ДЗК, 2014. — 260 с. — 200 прим. — ISBN 978-617-7175-15-4.