Воскресенська церква (Зазим'я)
Церква Воскресіння Христова — чинна парафіяльна церква у селі Зазим'ї Броварського району Київської області; духовний осередок села та пам'ятка архітектури. Парафія належить до Київської єпархії ПЦУ[1].
Церква Воскресіння Христова | |
---|---|
![]() Церква Воскресіння Христова у Зазим'ї | |
50°34′26″ пн. ш. 30°40′10″ сх. д. / 50.57389° пн. ш. 30.66944° сх. д.Координати: 50°34′26″ пн. ш. 30°40′10″ сх. д. / 50.57389° пн. ш. 30.66944° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування |
![]() |
Засновник | Чернігівська духовна консисторія |
Початок будівництва | 1863 |
Кінець будівництва | 17 квітня 1865 |
Вартість | 9748,82 рублів (за цінами 1863 року) |
Стиль | російський стиль |
Належність | Православ'я (ПЦУ) |
Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
![]() | |
![]() |
Розташовування
ред.Церква знаходиться у центрі села на вулиці Деснянській (колишня Мостова).
Опис
ред.Воскресенський храм у Зазим'ї має п'ять невеликих бань та дзвіницю. Його прикрашають розміщені по кутах напівколони та багатий орнамент, викладений з жовтої цегли.
Храм має три престоли: головний — в честь Воскресіння Христового, лівий — в ім'я апостолів Петра і Павла, правий — архистратига Михаїла.
Загалом храм є характерним для російського цегляного стилю, але в зовнішньому вигляді церкви присутні певні, заледве помітні східні риси.
Історія храму
ред.Стара дерев'яна церква
ред.В Зазим'ї був давній дерев'яний храм на честь Преображення Господнього. На початку 16 століття він став непридатним. В 1706 році стараннями Софійського монастиря і прихожан був збудований дерев'яний храм на честь Воскресіння Христового, який після 1865 року був перенесений у село Погреби і був наіменований Успенським.
Прихожани Зазимської церкви
ред.В даних[2] щодо прихожан імовірно включені також мешканці села Погреби, які до 1865 року не мали свого храму.
Рік | Чоловіки | Жінки | Всього |
---|---|---|---|
1770 | 508 | 490 | 998 |
1790 | 525 | 218 | 734 |
1810 | 550 | 540 | 1090 |
1830 | 589 | 586 | 1175 |
1850 | 625 | 230 | 855 |
1860 | 641 | 655 | 1296 |
Спадок Суботовського на будівництво храму
ред.Головним ініціатором будівництва кам'яного православного храму на місці існуючого дерев'яного був архієпископ Астраханський і Кавказький Павло (Суботовський)(1771—1832), який народився у Зазим'ї. Частину свого капіталу він заповів на будівництво великого цегельного храму. Зокрема, 15 березня 1827 року він вніс до фінансового закладу "Московская сохранная казна" 12000 рублів асигнаціями, або ж 3428,57 рублів сріблом.
Будівництво
ред.10 червня 1863 року відбулися торги щодо вибору підрядника, який мав би за 9748,82 рублів збудувати кам'яну церкву з дзвінницею.
У будівництві нового храму взяли участь чи не всі жителі села. Цеглу високої якості привозили на підводах з Вишгорода і частково випалювали на місці. Стару дерев'яну церкву було перенесено в сусіднє село Погреби, де вона простояла до приходу більшовиків.
Нова церква була збудована і освячена на Великдень 17 квітня 1865 році, відтак ця дата і вважається датою спорудження зазимської Свято-Воскресенської церкви.
Добудова
ред.Бокові приділи та двоярусна Дзвіниця церкви були прибудовані в 1900 році за настоятеля протоієрея Іоана Борзаковського. Помер він у 1916 році і похований біля правого вівтаря зазимського храму.
У 1911—12 роках відомий київський архітектор Микола Горденін виготовив для храму залізобетонні хори.
Радянські часи
ред.У 1920 році просто біля храму відбувалась запекла битва між більшовиками і повсталими зазимцями. Храм постраждав, згоріло багато ікон, книги, настінний розпис. Протягом 6 наступних років церкву відремонтували, відновилося частково богослужіння. Є свідчення, що в церкві проводилися служби у 1925 році[3].
У 1935 році радянська влада закрила храм і вирішила переобладнати його на клуб для молоді.
У 1937 році Броварське НКВС заарештувало і розстріляло настоятеля храму священика Михайла Подільського. Нині він числиться у документах для канонізації, як св. новомученик. Храм був закритий і обладнаний під зерносховище — дотепер можна побачити в підлозі отвори, в яких стояли перегородки і станки.
Під час Другої світової війни з приходом німців церкву було відкрито і відновилися богослужіння.
По війні храм не закрили і він продовжував діяти як культова споруда.
Часи незалежності
ред.Свято-Воскресенська церква у Зазим'ї належала до УПЦ МП. Храм є значним духовним осередком під Києвом.
У 2005 році було позолочено куполи храму за рахунок потомка архієпископа Павла (Суботовського) — Віталія Суботовського.[4]
У 2007 році в ніч з 12 на 13 березня грабіжник розігнув решітку і проник у храм і викрав гроші з пожертв для дітей, хворих раком.[5] Крім того, злодії розбили скло, розкидали пляшки з вином, зняли кілька ікон.
17 липня 2022 року прихожани проголосували за перехід до Православної церкви України. Оскільки настоятель храму отець Олександр Генераленко відмовився переходити в ПЦУ, то зазимські парафіяни обрали настоятелем протоієрея Анатолія Слинька (по матері Суботовський, нащадок архієпископа Павла Суботовського).
Духовно-просвітницький центр
ред.27 травня 2007 року був закладений камінь для нового будівництва православного парафіяльного духовно-просвітницького центру навпроти церкви.[6] Будівництво і введення в дію було завершено до 2014 року. При духовному центрі працює недільна школа і спортивний боксерський клуб «Патріот».
Священники(настоятелі) храму
ред.Роки настояння | Священник | Роки життя |
---|---|---|
?-1861—16.10.1884 | Стефан Явровський | |
16.10.1884—4.01.1894 | Іоан Яснопольський | (?-1894) |
3.02.1894—10.06.1902 | Іван Ремболович | (?-1902) |
12.07.1902-10.01.1903 | Михайло Тимошевський | |
1902—1903 | Стефан Еланський (спостерігаючий священник) | |
30.01.1903—5.01.1913 | Іоан Борзаковський | (1850—1916) |
1916 | ієромонах Леонтій | |
1917—1920 | кир Демченко | |
1920—1924 | церква була на ремонті | |
1930—1935 | Священномученик Михайло Под'єльський | (1878—1937) |
1935—1941 | церква була закрита і використовувалася під склад | |
1941-1949 | ??? | |
1949—1974 | Кирило Омелянович Булавчик | (1909—1984) |
1974—1983 | Микола Михайлович Кузьмин (ігумен Давид) | (1937—1983) |
1983-1991 | ??? | |
1991—2022 | Олександр Іванович Генераленко | (нар. 1949) |
2022-дотепер | Анатолій Миколайович Слинько (по матері Суботовський, нащадок архієп.П.Суботовського) | (нар.1979) |
Примітки
ред.- ↑ На Київщині громада Зазим’я проголосувала за перехід своєї церкви до ПЦУ. kievvlast.com.ua (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ "Черниговские епархиальные известия" №13 1 июля 1863 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ В подшефных селах. Нужды подшефа : [рос.] // Пролетарская правда. — 1925. — № 58 (1069) (12 марта).
- ↑ http://zazimye.info/index.php/rubryky/litopys-zazymia/item/146-pravoslavne-zazymie.html Православне Зазим'є
- ↑ http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/po_eparhiyah/kiivska/2007/03/14/6447.html [Архівовано 26 лютого 2020 у Wayback Machine.] Свято-Воскресенский храм Зазимья осквернили грабители(рос.)
- ↑ http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/tserkovni_hroniki/2007/05/30/8145.html [Архівовано 26 лютого 2020 у Wayback Machine.] В Зазимье заложен камень под строительство церковноприходского дома(рос.)