Вікіпедія

Волязловський Станіслав Васильович

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (вересень 2019)

Станіслав Васильович Волязловський (14 жовтня 1971, Херсон, Херсонська область, УРСР, СРСР — 8 січня 2018) — український художник, перформер, співак, автор об’єктів із текстилю та відеороликів.

Стас Волязловський
рос. Станислав Волязловский
Народження 14 жовтня 1971(1971-10-14)
Херсон
Смерть 8 січня 2018(2018-01-08) (46 років)
  Херсон, Україна
Країна  Україна
 СРСР
Жанр графіка і відео
Діяльність художник

Біографія ред.

Народився 14 жовтня 1971 року у Херсоні. Закінчив художню школу і курси художників-оформлювачів. Брав участь у роботі об'єднань Р.Е.П. і клубу "Тотем". Учасник міжнародних ярмарок сучасного мистецтва (з 2007 року). Брав активну участь у всеукраїнських та закордонних групових та персональних виставках (з 2000). Переможець премії Малевича (2011). Стас Волязловський помер 8 січня 2018 року. Його особистість і творчість вплинули як на арт-рух Херсона, так і на сучасне мистецтво України. Роботи Волязловського знаходяться у галерейних і приватних колекціях як в Україні так і поза її межами.

Творчість ред.

Стас Волязловський працював у стилі, який сам визначав як "шансон-арт": "Шансон-арт - це моя рефлексія на світ, у якому існую, з його інтересами, проблемами, страхами, релігією, новими культурними викликами, з його телебаченням і програмами, наповненими дебільною рекламою, криміналом, порнографією, серіалами і політикою. Можливо, для мене це щось на кшталт арт-терапії. Мені дійсно вдається звільнитися від усього, що лізе у мозок. Вивалюю усе, що налізло, у лубково-концентрованій формі на аркуш паперу або на старі секонд-хендівські простирадла, які розмальовую кульковими ручками". Відомими і стиль, і його представник стали після того, як роботи Волязловського став колекціонувати Володимир Овчаренко — засновник і директор московської галереї "Ріджина". У 2011 році Волязловський разом із веб дизайнером Семеном Храмцовим заснував групу "Рапани". Група названа на честь молюска, який часто зустрічається у Чорному морі.

В 2021 році світ побачила книга “Волязловський. Стереоскопічно”, присвячена життю і творчості художника. [1]

Бібліографія ред.

  • Херсон. Реальность и фантазия. Каталог выставки. Херсон, 1995. [Архівовано 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Херсон. Каталог выставки. Живопись. Графика. Керамика. Херсон, 1996. [Архівовано 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Антон Слепаков. Кулек малышевых карамелек: Сборник стихотворений. Иллюстрации Стаса Волязловского. Херсон, Херсонская старина, 1996.
  • Міста і культура України в екслібрисах і малій графіці. Київ, 2001.
  • Журнал НАШ, №9 — 2003.
  • 5 International Graphic Competition for Ex Libris Gliwice 2003. Exhibition catalogue.
  • Penktoji tarptautinė mažosios grafikos trienalė Vilnius 2004. The 5th International Triennial of Small Graphic Forms Vilnius 2004.
  • Журнал НАШ, №9 — 2004.
  • Журнал НАШ, №10—12 — 2004.
  • Журнал НАШ, №1—2 — 2005.
  • Україна багатодітна: небайдужий погляд. Фотоальбом. Частина 2. Київ, 2005. Фотографії Станіслава Волязловського.
  • Журнал ШО, №11 — 2006.
  • Журнал НАШ, №61 — 2006.
  • Журнал КОФЕIN, №3 — 2006.
  • Журнал КОФЕIN, №7 — 2007.
  • Журнал НАШ, №62 — 2007.
  • Афиша Днепропетровска. №66 — 2007.
  • Wspólnoty. Młoda sztuka Ukrainy. Communities. Young Art of Ukraine. 2007.
  • GENERATIONS.UsA. Молоді митці України та Америки. Каталог виставки. Київ, PinchukArtCentre, 2007.
  • Журнал “Профиль”, №01 (20) — 2008.
  • Журнал ШО, №1—2 — 2008.
  • Журнал “Афиша”, №19 (366) — 2008.
  • Книжковий обід 07/08. Каталог виставки. Київ, 2008. [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Ідеальний вік 2. Каталог виставки. Київ, галерея “Колекція”, 2008.
  • Terra Futura. 1908—2008. Фестиваль сучасного мистецтва. Херсон, 2008.
  • Стас Волязловский. Шансон Арт. Каталог. Москва, галерея РИДЖИНА, 2008.
  • 3-я Московская биеннале современного искусства. Против исключения. Москва, Артхроника, 2009.
  • ArtChronika, Autumn—Winter 2009.
  • Нова історія. Сучасне мистецтво країн Східної Європи в традиційному художньому музеї. Каталог виставки. Харківський художній музей, 2009.
  • Журнал Black Square, №2 (09) — 2009—2010.
  • Журнал Art Ukraine, №6 (13) — 2009.
  • Журнал Black Square, №7 — 2009.
  • Журнал Art Ukraine, №1 (16) — 2010.
  • Якщо. Если. If. Украинское искусство на переломе. Каталог выставки. Музей Современного искусства PERMM, Пермь, 2010.
  • RESTART. Виставка актуального мистецтва. Каталог виставки. Одеса, 2010.
  • Український зріз. Сучасне мистецтво України. Каталог виставки. Люблін, 2010.
  • Десятий фестиваль Terra Futura. Херсон, Гілея, 2011.
  • The Journey to the East. Exhibition catalogue. Białystok, 2011.
  • НЕЗАЛЕЖНІndependent. Нове мистецтво нової країни. 1991—2011. Київ, Мистецький Арсенал, 2011.
  • Журнал ШО, №5—6 — 2012.
  • Газета “Сегодня”, 12 січня 2013 року.
  • Місця. Лауреати Мистецької Премії ім. Казимира Малевича. 2014.
  • Biruchiy. Contemporary Art Magazine. №2 (4) — 2015. [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Стас Волязловський. А4. Кулькова ручка. Київ, Карась Галерея, 2015.
  • 25 років присутності. Сучасні українські художники (комплект із 2 книжок). Київ, ArtHuss, 2018.
  • Аліса Ложкіна. Перманентна революція. Мистецтво України ХХ – поч. ХХІ ст. Київ, ArtHuss, 2019.
  • Стас. Шансон-арт Станіслава Волязловського. Харків, Акта, 2019.

Посилання ред.

  1. ↑ В Україні видали книгу про відомого херсонського художника - kherson.one (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волязловський_Станіслав_Васильович&oldid=37740091