Вольфґанґ Шнайдерхан
Вольфґанґ Едуард Шнайдерхан (нім. Wolfgang Eduard Schneiderhan; 28 травня 1915 — 18 травня 2002) — австрійський скрипаль.
| Вольфґанґ Шнайдерхан | |
|---|---|
| нім. Wolfgang Schneiderhan | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | нім. Wolfgang Eduard Schneiderhan |
| Дата народження | 25 травня 1915[1] або 28 травня 1915 |
| Місце народження | Відень, Австро-Угорщина[1] |
| Дата смерті | 18 травня 2002[1][2][…] (86 років) |
| Місце смерті | Відень, Австрія[1] |
| Поховання | Нойштіфтський цвинтарd |
| Громадянство | Австрія |
| Професії | classical violinist, викладач університету |
| Вчителі | Отакар Шевчик |
| Інструменти | скрипка |
| Жанри | класична музика |
| Заклад | Зальцбурзький університет і Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Нагороди |
  |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Навчався у Отакара Шевчика в м. Пісек, потім у Юліуса Вінклера у Відні. У віці 10 років вперше виступив публічно з творами Баха. У наступному році дебютував в Копенгагені, виконавши Концерт для скрипки з оркестром Фелікса Мендельсона. З 1929 року жив в Англії, де виступав, зокрема, разом з Федором Шаляпіним, Яном Кепура і Полем Робсоном. Повернувшись до Австрії, в 1933—1937 рр. був першим концертмейстером Віденського симфонічного оркестру, а потім в 1937—1951 рр. — Віденського філармонічного оркестру. Одночасно продовжував виступати як соліст, в 1947 р вперше в Відні виконав скрипковий концерт Едварда Елґара. Після смерті Георга Куленкампфа в 1948 році замінив його в складі фортеп'янного тріо з Едвіном Фішером і Енріко Майнарді. У вересні 1952 р. записав для студії Deutsche Grammophon всі десять скрипкових сонат Бетовена з Вільгельмом Кемпфом. У 1956 році разом з Рудольфом Баумгартнером заснував Струнний оркестр Люцернського фестивалю. Дружив із Карлом Амадеусом Гартманом і 1959 року став першим виконавцем другої редакції його Жалобного концерту. Викладав в Зальцбурзі, Відні та Люцерні.
Сім'я ред.
У 1948 році одружився з австрійською сопрано Ірмгард Зефрід, з якою прожив у шлюбі до її смерті в 1988 році. Одна з них трьох дочок — акторка Мона Зефрід. Його племінник, теж Вольфґанґ Шнайдерхан, був начальником штабу німецького Бундесверу з 2002 по 2009 рік.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118758683 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
Література ред.
- The New York Times [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.]