Вольдемар Фогт
Вольдемар Фогт (Фохт) (нім. Woldemar Voigt [ˈvɔldəmar ˈfoːkt]) — німецький фізик-теоретик, з 1900 року член-кореспондент Берлінської академії наук.
| Вольдемар Фогт | |
|---|---|
| нім. Woldemar Voigt | |
 | |
| Народився |
2 вересня 1850[1][2][…] Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз |
| Помер |
13 грудня 1919[1][2][…] (69 років) Геттінген, Веймарська республіка, Німецька імперія |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | фізик, викладач університету, кристалограф |
| Alma mater |
Кенігсберзький університет Лейпцизький університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Науковий керівник | Франц Ернст Нойман[4] |
| Відомі учні |
Герман Мінковський Karl Körnerd[5] Paul Druded Ludwig Carl Geigerd |
| Аспіранти, докторанти |
Paul Druded[6] Ralph Smith Minord[7] Alfred Robbd[5] Fritz Schmidtd[5] Burton Evans Moored[5] August Wiegrefed[5] Jan Norbert Krood[5] |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Леопольдина Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Національна академія дей-Лінчей Данська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук Q1303845? |
| Війна | французько-прусська війна |
| Брати, сестри | Elisabeth Böttcherd |
| Нагороди | |
 Вольдемар Фогт у Вікісховищі | |
Народився 2 вересня 1850 року в Лейпцигу, помер 13 грудня 1919 року в Геттінгені. Навчався в університеті Кенігсберга у Франца Ернста Ноймана. Закінчивши навчання в 1874 році, продовжив працювати в альма-матері до 1883 року, після чого переїхав до міста Геттінген, в університеті якого пропрацював до 1914 року.
Основні праці присвячені фізиці кристалів, магнітооптиці, теорії пружності, термодинаміці, механіці, кінетичній теорії газів. У 1898 році Фогтом був відкритий названий його ім'ям ефект. У 1899 році зацікавився впливом електричного поля на речовину, намагався дати класичне пояснення ефекту Зеемана. У 1899—1900 роках створив теорію магнітооптичних явищ (теорія Лоренца — Фогта) У 1895-96 роках Фогтом була написана двотомна праця «Теоретична фізика», а основна робота «Lehrbuch der Kristallphysik» (підручник з фізики кристалів) вперше була опублікована в 1910 році. Іменем Фойгта також названі функція зі спеціальним профілем і форма запису симетричного тензора (нотація Фогта).
Примітки ред.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б KNAW Past Members
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ http://texts.cdlib.org/view?docId=hb0b69n6g4;NAAN=13030&doc.view=frames&chunk.id=div00016&toc.depth=1&toc.id=&brand=calisphere
Література ред.
- Miller, Arthur I. (1981), Albert Einstein’s special theory of relativity. Emergence (1905) and early interpretation (1905–1911), Reading: Addison–Wesley, ISBN 0-201-04679-2
- Pais, Abraham (1982), Subtle is the Lord: The Science and the Life of Albert Einstein, New York: Oxford University Press, ISBN 0-19-520438-7
- Voigt, Woldemar (1966), Lehrbuch der Kristallphysik (mit Ausschluß der Kristalloptik), Stuttgart — New York: B.G. Teubner Verlagsgesellschaft — Johnson Reprint Corporation, ISBN 978-3-663-15884-4