Відкрити головне меню
Волошка несправжньоблідолускова
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Ряд: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Волошка (Centaurea)
Вид: Волошка несправжньоблідолускова
Біноміальна назва
Centaurea pseudoleucolepis
Kleopow, 1926
Синоніми
Centaurea margaritacea subsp. pseudoleucolepis (Kleopow) Dostál
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Centaurea pseudoleucolepis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Centaurea pseudoleucolepis
EOL logo.svg EOL: 6217079
IPNI: 191353-1
IUCN logo.svg МСОП: 165235
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 351336
The Plant List: gcc-94431

Волошка несправжньоблідолускова (Centaurea pseudoleucolepis) — рослина родини айстрових. Один з 550 видів роду Волошка, та 65 видів роду, що зростають в Україні.

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

Життєва форма — гемікриптофіт. Дворічна трав'яниста рослина до 50 см заввишки. Стебло прямостояче, вище середини дуже розгалужене. Листки пірчасто- або двічіпірчасторозсічені, з вузьколінійними частками, нижні — довгочерешкові, середні та верхні — сидячі. Стебло і листки трохи павутинисті. Кошики дрібні, поодинокі на кінцях улиснених гілок, утворюють волотисте суцвіття. Обгортка яйцеподібна, 8-10 мм завдовжки, має жовтувато-зелені листочки, по краю плівчасті, внутрішні — ланцетні з яйцеподібноланцетним плівчастим придатком, решта — округлі, опуклі, на верхівці з коротким вістрям. Квітки блідо-рожеві, до білуватих. Сім'янка темно-бура, з білуватими реберцями. Цвіте у липні-серпні (в особливо посушливі роки розвиток рослин затримується, цвітіння нерясне). Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується тільки насінням.

ЕкологіяРедагувати

Ксерофіт, силікофіт. Зростає на гранітних відшаруваннях з бідними, супіщаними, кислими ґрунтами, в тріщинах скель.

ПоширенняРедагувати

ЧисельністьРедагувати

Популяція повночленна, становить близько 150 тис. особин, займає площу близько 5 га, екологічна щільність 2,96 ± 2,8 особин/м2. Рослини зростають поодинці, подекуди групами. Максимум припадає на рослини генеративної стадії. Чисельність популяції знижується через вузьку еколого-ценотичну амплітуду, пошкодження насінних зачатків комахами.

Заходи охорониРедагувати

Занесений до Червоного списку МСОП, додатку Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Занесений до Червоної книги України, природоохоронний статус: «рідкісні». Охороняється в Українському степовому природного заповіднику (відділення «Кам'яні Могили»).

Вирощують у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та Донецькому ботанічному саду НАН України.

Червоний список МСОПРедагувати

У Червоному списку МСОП Centaurea pseudoleucolepis класифікується як вимерлий вид. Там зазначено, що цей вид востаннє бачили в 1930 році і з тих пір він так і не був знайдений, незважаючи на великі дослідження. Припускається також, що цей вид був гібридним, а не окремим видом.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Melnyk, V. (2011) Centaurea pseudoleucolepis: інформація на сайті МСОП (версія 2011.1) (англ.) 21 June 2010

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати