Волосівська культура — археологічна культура енеоліту.

Дослідження ред.

Виділена Василем Городцовим у 1915 році. Назву одержала за стоянкою у сільця Волосове Навашинського району Нижньогородської області, біля міста Мурома.

Поширення ред.

Час існування — 2200–1500 роки до н. е. (за іншим датуванням 2500–1750 роки до н. е.). Була поширена в басейні річки Ока, нижче міста Рязань й у низов'ях річки Клязьма.

У 2000–1500 роках до н. е. Волосівська культура поширилася далеко на північ (стоянка Ніколо-Перевіз на Дубні тощо). На поширеній території культура займала Верхнє й Середнє Надволжя та Волзько-Окське міжріччя.

Пізня стадія волосівської культури відзначена зв'язками з племенами фатьянівської й баланівської культур.

Вироби ред.

Широко використовувалися знаряддя праці з кременю своєрідного типу. Великою різноманітністю і високою технікою обробки відрізнявся кремінний інвентар.

Глиняний посуд товстостінний, що містив в тесті рослинну, або мушляну домішку. Прикрашені відбитками штампів, ямками тощо; напівяйцеподібної, або котлоподібної форми з округлим дном, й на пізнішому етапі - плоскодонні.

Характерні фігурки з кістки й кременю тварин, птахів, риб.

На пізньоволосівських поселеннях зустрічаються сліди міделиварного виробництва: фрагменти тиглів, металургійних ливарок. Виявлено небагато мідних знарядь, що не мали широкого застосування.

Господарство ред.

Основним заняттям населення було рибальство. Також займалися полюванням (на лося, кабана, бобра, водоплав. птахів) й збиранням. Мали навички в обробці міді, проте металеві. вироби нечисленні.

Житло ред.

Населення жило у великих довготривалих поселеннях з потужним культурним шаром. Житла — великі напівземлянки, що були, зазвичай, з'єднані між собою вузькими проходами.

Поховання ред.

Для культури характерні ґрунтові могильники, розташовані біля поселень. Похоронні пам'ятки волосівської культури мало вивчені. До померлих іноді клали бурштинові прикраси, амулети із зубів тварин, крем'яні знаряддя.

Походження ред.

Походження і доля племен волосівської культури не з'ясовані, проте припускають їх приналежність то угро-фінської мовної групи.

Існують різні інтерпретації походження волосівської культури:

На початку 2-го тисячоріччя до Р.Х. основна маса волосівців була асимільована сторонніми скотарськими племенами балановської культури.

Культура у Мордовії ред.

У Мордовії пам'ятки волосівської культури виявлено у сточищі річок Вад, Мокша, Сура. На Широмасовській стоянці виявлено кременева антропоморфна фігурка, на 2-ій Каргашинській стоянці - фігурка бобра. Численні знахідки кам'яних знарядь, уламків глиняного посуду.

Культура у Пензенській області ред.

У Пензенській області представлена ​​пам'ятками сурсько-мокшинського локального варіанту культури: Озименкі, Лещиново-1, Підлісне-5, Бессоновка-1, Єрня, Стара Яксарка. У походження Пензенських пам'яток племена балахнинської культури відіграли провідну роль.

Джерела ред.

  • Халиков А.X. Древняя история Среднего Поволжья.— М., 1969
  • Крайнов Д.А. Волосовская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР.— М., 1987. — (Археология СССР)
  • Третьяков В.П. Волосовские племена в Европейской части СССР в 3—2 тысячелетиях до н. э.— Л., 1990
  • Ставицкий В. В. ВОЛОСОВСКАЯ АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА эпохи неолита (1-я пол. 3-го тыс. – нач. 2-го тыс. до н. э.) / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001