Відкрити головне меню

Мокша (мокш. Мокша, Йов[6]) — річка у центрі Європейської частини Росії, протікає територією Пензенської області, Республіки Мордовії, Нижньогородської та Рязанської областей. Права, друга за величиною, після річки Клязьми, притока річки Оки. Належить до водного басейну річки ВолгиКаспійського моря.

Мокша
мокш. Мокша
Moksha river in Yermishinsky District 02.jpg
Мокша в Єрмишинському районі
Moksha.svg
Мапа басейну річки Мокши
54°44′35″ пн. ш. 41°52′42″ сх. д. / 54.74305555558377279° пн. ш. 41.87833333336077857° сх. д. / 54.74305555558377279; 41.87833333336077857
Витік Приволзька височина,
село Виглядовка (Мокшанський район)[3]
• координати 53°19′12″ пн. ш. 44°31′13″ сх. д. / 53.32000° пн. ш. 44.52028° сх. д. / 53.32000; 44.52028
висота, м 240 м[3]
Гирло річка Ока (за 350 км від гирла), село П'ятницький Яр (Пітелинський район)[4]
• координати 54°44′37″ пн. ш. 41°52′42″ сх. д. / 54.74361° пн. ш. 41.87833° сх. д. / 54.74361; 41.87833
висота, м 79 м[4]
Похил, м/км 0,25 м/км
Басейн ОкаВолгаКаспійське море
Країни: Росія Росія:
Пензенська область,
Мордовія,
Нижньогородська область,
Рязанська область
Прирічкові країни: Росія Росія
Регіон Росія[5]
Довжина 656 км[1][2]
Площа басейну: 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&»51 000 км²[1][2]
Середньорічний стік 95 м³/с (за 72 км від гирла)[2]
Притоки: Q1146507?, Tsna River (Moksha basin)[d], Q4058480?, Q4072180?, Q4091168?, Q4092512?, Varma[d], Q4103935?, Q4105869?, Q4152055?, Q4176562?, Q4195449?, Q4204257?, Q4211681?, Q4217623?, Q4219612?, Q4255490?, Q4262341?, Q4266265?, Q4286679?, Q4327983?, Q4344504?, Q4378506?, Q4378780?, Q4378864?, Q4378907?, Q4380229?, Q4380567?, Q4381472?, Q4383172?, Q4383176?, Q4385623?, Q4387224?, Q4388419?, Q4388757?, Q4388980?, Q4390031?, Satis River[d], Q4418468?, Shoksha[d] і Q20622161?
код ДВР Росії 09010200112110000026769
GeoNames, Global Geosites 525662
Мокша у Вікісховищі?

Зміст

Походження назвиРедагувати

Вважається, що назва утворена древнім індоєвропейським населенням басейну річки Оки, яке говорило мовою, близькою до балтійських мов. Гідронім можна порівняти з індоєвропейською основою meksha , що означала «проливання, витікання». Припускають, що в мові індоєвропейських аборигенів мокша означала: «потік, течія, річка»[7].

Походження назви також пов'язують з ім'ям слов'янської язичницької богині Мокоші. Їй поклонялися лісові племена, які жили в цих місцях тисячу років тому і вважали Мокошу покровителькою джерел та родючості. Біля витоку річки влаштовано оглядову альтанку, а поруч встановлено скульптуру давньої поганської богині на ім'я Мокош. Серед кількох старих дерев верби, в землю вкопаний зруб, закритий зверху залізобетонною плитою. На залізобетонній плиті зображена дівчина[8], яка схилилася до джерела, і набирає воду у глечик.

ГеографіяРедагувати

 
Річка Мокша на кордоні Сасовського та Пітелінського районів

Річка бере свій початок на південній околиці села Виглядовка Мокшанського району Пензенської області, на висоті 240 м над рівнем моря[3].

Тече у звивистому руслі, в основному на північний захід. У середній та нижній частині — русло сильно звивисте, з численними старицями та озерцями у заплавах[9]. У Пензенській області протікає Мокшанським, Нижньоломовським, Наровчатським районами; у Мордовії - Ковилкинським, Краснослободським, Єльниківським, Темніковським, Теньгушевським районами; у Нижньогородській області - Вознесенським районом; у Рязанській області - Кадомським, Сасовським, Пітелинським, Єрмішським районами.

Впадає з правого берега, у річку Оку, за 350 км від її гирла, на північній околиці села П'ятницький Яр Пітелинського району Рязанської області, на висоті 79 м[4].

Довжина річки — 656 км. Площа басейну — 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&»51 000 км². Повне падіння рівня русла від витоку до гирла становить 161 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,25 м/км[1].

Швидкість течії міняється в залежності від рельєфу поверхні, і коливається в межах 0,1-0,3 м/с — у верхній течії, 0,1-0,5 — в середній та 0,2 у нижній течії. Ширина русла у верхній течії доходить до 50-80 м, при глибині — 1,5-3,0 м, в середній течії ширина коливається від 50 до 85 м, при глибині — 1,9-3,5 м; в нижній течії ширина коливається в межах 70—110 м, при глибині — до 3,2-4,0 м. Дно русла річки на всій протяжності складається в основному із піщаних порід, місцями, у верхній течії  — глинисте[9].

ПритокиРедагувати

Річка Мокша приймає більше п'яти десятків приток довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 13, із них понад 100 км — 5 (від витоку до гирла):[10][11]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла р. Мокши (км) Витрата води,
(м³/с)
 Атміс 114 2430 540
→ Ломовка 74 1330 532
→ Шелдаїс 53 460 477
→ Паньжа 53 308 464
 Іса 149 2350 437
← Сивинь 124 1830 338
← Уркат 63 501 295 2
← Сатис 89 1570 191
← Сарма 63 804 183
← Варнава 54 550 170
← Ермиш 85 1070 121
→ Вад 222 6500 105 7,5 (85 км)
→ Цна 451 21 500 51 46 (139 км)

Населенні пунктиРедагувати

Береги річки та її сточище, доволі густо заселені, тут розташовано кілька десятків населених пунктів (найбільші із них, від витоку до гирла): смт Мокшан, села: Богородське, Голіцино, Наровчат, Кочелаєво, Червона Пресня, місто: Ковилкіно, cела: Курніно, Троїцьк, Волгапіно, Рибкіно, Єфаєве, Шеварки, міста: Краснослободськ, Темников, село Теньгушево, смт Кадом.

ВикористанняРедагувати

У 1950-х роках в середній течії річки було побудовано кілька гідровузлів ГЕС, але без судноплавних шлюзів. У 1955 році, за 2 км нижче гирла річки Цни на річці Мокші, був побудований Расипухінський гідровузол з ГЕС і дерев'яним судноплавним шлюзом. Судноплавство по річці здійснювалося до середини 1990-х років.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Річка Мокша / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  2. а б в Річка Мокша / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)
  3. а б в Аркуш карти N-38-102 Пенза. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1986 р. (рос.), витік Мокши, квадрат: 68х08
  4. а б в Аркуш карти N-37-48 Етальма. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1984 р. (рос.), гирло Мокши, квадрат: 84х72
  5. а б GEOnet Names Server — 2018.
  6. Цыганкин Д. И. Память, запечатленная в географических названиях (рос.)
  7. Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь / Отв. ред. Р. А. Агеева. — 2-е изд. — М. : Русские словари: Астрель: АСТ, 2002. — С. 272. — 5000 прим. — ISBN 5-17-001389-2.
  8. Витік річки Мокші. (рос.)
  9. а б Maps for the world / Карти всього світу Архівовано 15 March 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  10. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
  11. Валідатор водних об'єктів річки Мокши. Архівовано 28 April 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. Процитовано: 2016-04-19 (рос.)

ПосиланняРедагувати