Волоська Воля
Волоська Воля[2][3] (або Волоша[2], Волосковоля, пол. Wołoskowola) — село в Польщі, у гміні Старий Брус Володавського повіту Люблінського воєводства. Населення — 325 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 51°30′ пн. ш. 23°13′ сх. д. / 51.500° пн. ш. 23.217° сх. д.Координати: 51°30′ пн. ш. 23°13′ сх. д. / 51.500° пн. ш. 23.217° сх. д.
|
Історія ред.
Давнє українське село Холмщини.
1511 року вперше згадується православна церква в селі[2].
У 1827 р. налічувало 40 будинків і 273 мешканці[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].
1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 780 вірян[3].
У 1890 р. було 60 будинків, парафіяльна церква, початкова школа, водяний млин, 473 мешканці, село входило до волості (ґміни) Турно Володавського повіту[4].
20 серпня 1927 р. центр волості перенесено з Турно до Волоської Волі.
23 листопада 1941 року Михайло Дяченко одружився з донькою місцевого кооператора Івана Савчука Марією.
Як звітував командир сотні УПА Іван Романечко («Ярий») у лютому 1946 року, значну частину населення села становили «калакути» («перекидчики») — українці, які прийняли римо-католицтво й вважали себе поляками[6].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 156 | 36 | 108 | 12 |
| Жінки | 169 | 38 | 83 | 48 |
| Разом | 325 | 74 | 191 | 60 |
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волоська Воля
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 138.
- ↑ а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 367. (пол.)
- ↑ а б Wola Wołoska 579) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 803. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
- ↑ Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 610. — (Літопис УПА; т. 39)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.