Відкрити головне меню

Володимир Бойко (28 грудня 1892, Чернихівці — 3 квітня 1989, Гамільтон, Канада) — український педагог. Професор Української гімназії у Берхтесгадені[1].

Володимир Бойко
Професор Володимир Бойко.jpg
Прізвисько Вавілон
Народився 28 грудня 1892(1892-12-28)
Чернихівці
Помер 3 квітня 1989(1989-04-03) (96 років)
Гамільтон, Канада
Громадянство Канада Канада
Національність українець
Alma mater Київський університет
Львівський університет
У шлюбі з Марія Колянківська
Діти Роман, Богдан, Ярослава

ЖиттєписРедагувати

Народився 28 грудня 1892 року у селянській сім'ї у Чернихівцях біля Збаража. Студіював у Київському та Львівському університетах. Працював довгі роки гімназійним професором в Україні. На еміграції викладав українську мову та літературу і історію в українській гімназії у Карлсфельді, а потім у Берхтесгадені в Німеччині, яку очолював Володимир Радзикевич[2]. В Канаді викладав на курсах українознавства у Монтреалі і Гамільтоні.

Під час окупації російськими військами західної України, в роки Першої Світової війни, він був заарештований за «мазепинство» і засланий до Сибіру. У 1917 році повернувся до Києва, де він повністю включився до розбудови української державності. Він служив у рядах Січових Стрільців і Армії УНР, боронив Київ від більшовиків.

Польська поліція заарештувувала його у зв'язку із замахом на польського куратора Львівської шкільної округи Станіслава Собінського. З 1941 року його також розшукували органи НКВС.

Сім'яРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ювілейна книга Української гімназії у Берхтесгадені
  2. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  3. МИКОЛА ПЛАВ'ЮК. Україна — життя моє. Від селянського сина — до державника