Вологоємність — здатнiсть речовини поглинати i утримувати певну кiлькiсть вологи, що виражається в вагових або об'ємних одиницях. Розрiзняють вологоємнiсть максимальну гiгроскопiчну, максимальну молекулярну, капiлярну i повну.

Максимальна гігроскопічна вологоємність є максимальною кiлькiстю води, яку може сорбувати речовина з повiтря за повного насичення його водяною парою; є величиною постiйною для кожної породи.

Максимальна молекулярна вологоємність — вологiсть речовини, що вiдповiдає максимальному вмiсту в нiй фiзично зв'язаної води.

Вологоємнiсть капiлярна — вологiсть речовини, що вiдповiдає заповненню водою капiлярних порожнин.

Вологоємнiсть повна — максимальна кiлькiсть води, що утримується речовиною за повного насичення її водою.

В практицi за вологоємнiстю гірські породи подiляються на:

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.