Максимальна молекулярна вологоємність

Максимальна молекулярна вологоємність (ММВ) — метод визначення вологи не видаляємої механічними методами (центрифугування, фільтрування тощо). Використовується в теорії і практиці зневоднення, зокрема корисних копалин. ММВ є, по суті, інтегральною (сумарною) оцінкою ряду видів вологи — капілярної внутрішньої і частково зовнішньої, плівкової, яка механічно не видаляється. Диференціальна їх оцінка за методом ММВ неможлива.

ММВ встановлюється експериментально, наприклад, методом вологоємних середовищ [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.].

Див. також

• Зневоднення корисних копалин
• Вологоємність

Література

• Бочков Ю. Н., Зарубин Л. С. Оценка эффективности механических способов обезвоживания угольной мелочи//Теория и практика угольной мелочи. Москва: Наука, 1966. — С. 5-20.
• Бейлин М. И. Теоретические основы процессов обезвоживания углей. — Москва: Не-дра. — 1969. — 240 с.
• Тихоненко Д. Г., Дегтярьов В. В. та ін. Практикум з грунтознавства. Харків: Майдан, 2009—448 с.