Антоній-Еразм Воллович
Анто́ній-Ера́зм Воло́вич (пол. Antoni Erazm Wołłowicz, 1711 — 6 липня 1770, Варшава) — релігійний діяч, Луцький єпископ РКЦ у 1755–1770 рр. Писар великий литовський (1744—1748), духовний секретар великий литовський (1748—1755).
| Антоній-Еразм Воллович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 24 вересня 1711[1] |
| Помер |
6 липня 1770 (58 років) Варшава, Річ Посполита |
| Країна |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | канонік, коад'ютор, дієцезійний єпископ, ієрарх, католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ |
| Посада | Clergyman Grand Secretary of Lithuaniad[2], учасник виборів короля Польщіd, Lithuanian great writer (clergyman)d[3] і дієцезійний єпископd |
| Конфесія | католицька церква[4] |
| Рід | Воловичі |
| Батько | Adam Wołłowiczd |
| Мати | Jadwiga Kobielskad |
| Нагороди |
 |
 | |
Біографія ред.
Народився в 1711 р. в Гулавіцях Гнєзненської архидієцезії. Після закінчення навчання пішов на державну службу, однак, потім обрав священицьке служіння. Сан прийняв 29 квітня 1738 р. У 1741 р. отримав у Римі докторат обох прав. Був лаським, гнєзненським та віленським каноніком, а також варшавським деканом. У 1754 р. його рідний дядько, Франциск-Антоній Кобельський, взяв його коад'ютором до луцького єпископства. Однак доки Апостольський Престол надіслав підтвердження, єпископ Кобельський помер і 12 травня 1755 р. Антонія-Еразма Воловича призначено одразу ординарієм. Хіротонію отримав 6 червня 1755 р. у Варшаві з рук єпископа жмудського Антонія Тишкевича. Безрезультатно старався про перенесення на віленське єпископство. Помер 6 липня 1770 р. у Варшаві, похований в Янові Підляському.
Примітки ред.
- ↑ https://www.vle.lt/straipsnis/antanas-erazmas-visiginas-valavicius/
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 315.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 278–280.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела ред.
- Piotr Nitecki. «Biskupi Kościoła w Polsce w latach 965—1999». — Warszawa, 2000. — ISBN 83-211-1311-7.
- Krzysztof Rafał Prokop. «Sylwetki biskupów łuckich». — Biały Dunajec — Ostróg, 2001. — ISBN 83-911918-7-7.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |