Відкрити головне меню

Войтківка

село в Польщі, Підкарпатське воєводство, Бещадський повіт

РозташуванняРедагувати

Знаходиться за 5 км від кордону з Україною. В селі протікає річка Вігор. Через село пролягає воєводська дорога № 890.

ІсторіяРедагувати

У 1772 році після першого розподілу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів, входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році було в селі 23 житлові будинки і 163 мешканці та 13 будинків і 93 мешканці у панському дворі, з них 225 греко-католиків, 17 римо-католиків і 13 юдеїв; село належало до Добромильського повіту. Греко-католики належали до парафії Войткова Бірчанського деканату Перемишльської єпархії.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 р. в селі проживало 570 мешканців, з них 270 українців-грекокатоликів, 180 українців-римокатоликів, 70 поляків (переважно приїжджі працівники нафтопромислу і тартака), 50 євреїв[2]. Входило до ґміни Войткова Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Войтківка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

26 червня 1941 року в околицях села точились радянсько-словацькі бої.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[3] 13 серпня розпочато насильну мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії[4]. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі.

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Українці чинили опір участю в підпіллі та УПА. Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 117 14 78 25
Жінки 120 21 60 39
Разом 237 35 138 64

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 20, 118.
  3. Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січень 2012. Процитовано 15 жовтень 2017. 
  4. Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)У, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
  6. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ЛітератураРедагувати