Вікіпедія

Войтенко Нана Володимирівна

український нейробіолог, електрофізіолог, дослідниця болю
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войтенко.

Нана Володимирівна Войтенко (нар. 6 січня 1968(19680106), Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — український нейробіолог, електрофізіолог, дослідниця болю. Доктор біологічних наук, професор, завідувачка відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України.

Нана Володимирівна Войтенко
Нана Январішвілі
Народилася6 січня 1968(1968-01-06) (56 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Місце проживанняУкраїна
Країна Україна
Діяльністьбіофізикиня, дослідниця
Alma materМосковський фізико-технічний інститут
Галузьнейрофізіологія, електрофізіологія
ЗакладІнститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникПлатон Костюк, Олексій Верхратський
Відома завдяки:дослідження болю
НагородиДержавна премія України в галузі науки і техніки — 2013
Висловлювання у Вікіцитатах

30 травня 2017 року затверджена членом Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України[1].

Біографія

ред.

Народилася у Баку. У 1990 році поступила до магістратури Київського відділення Московського фізико-технічного інституту на спеціальність «біофізика». Потім закінчила аспірантуру Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. У 1995 році захистила дисертацію на ступінь кандидата біологічних наук на тему «Механізми генерації кальцієвих сигналів у гранулярних нейронах мозочка мишей та їх зміни у постнатальному онтогенезі».[2]

У 1997-99 роках працювала у лабораторії професора Рандич (Mirjana Jović-Randić) в університеті штату Айова (США). У період з 1997 по 2003 роки працювала над науковими проєктами разом з біофізиком Бертілом Гіллє[en] у США.[2] У 2004 році захистила докторську дисертацію на тему «Кальцієва сигналізація у спінальних нейронах соматосенсорної системи при наявності ноцицептивних синдромів».

У 2010—2016 роках — заступник директора Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України.

З 2008 — заступник завідувача кафедри молекулярної фізіології і біофізики Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (колишнє Київське відділення МФТІ), а з 2018 — Київського академічного університету.[3]

Нана Войтенко — засновник та віце-президент Українського товариства нейронаук.[4], президент Українського відділення Американського товариства нейронаук[en][5].

З 2011 року член експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН України з біологічних наук.[6]

2012 та 2014 року вигравала гранти Президента України для докторів наук.[7][8]

У 2019-му виграла проєкт програми HORIZON 2020 NEUROTWIN "Запровадження загальноєвропейського досвіду для відновлення Центру нейронаук світового рівня у Києві". Її проєкт має на меті відновлення репутації Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України як провідного міжнародного центру передових технологій в галузі клітинної та молекулярної нейрофізіології. Проєкт спрямований на підвищення якості наукових досліджень та інноваційного потенціалу в області нейронаук в Україні, а також на зміцнення наукового співробітництва між партнерами проєкту. (Серед партнерів університети й інституції Швеції, Португалії, Німеччини, Австрії і Великої Британії)[9]

Наукова діяльність

ред.

Нана Войтенко вивчає периферичні та центральні механізми виникнення й поширення болю. Вивчає роль низькопорогових кальцієвих каналів і AMPA-глутаматних рецепторів у передачі больового сигналу в спинному мозку. Також є спеціалістом з внутрішньоклітинної кальцієвої сигналізації.[10] Вивчає внутрішньо-клітинні механізми гомеостазу кальцію, що відповідають за порушення передачі ноцицептивного сигналу; нейропатичні ускладнення при цукровому діабеті.

В лабораторії Войтенко досліджують патологічні зміни нервової системи за умов експериментального цукрового діабету, особливу увагу звертаючи на молекулярні та клітинні механізми пошкодження нервових клітин. З 1999 року ці дослідження підтримувалися грантами американського фонду CRDF.[11]

Індекс Гірша Войтенко за базою даних Scopus станом на листопад 2021 року дорівнює 21 (63 публікації були процитовані понад 750 разів у 1994—2021 роках).[12]

Популяризація науки

ред.

Організатор і лектор Тижня знань про мозок фундації Дана[en].[13] Лектор проєкту TEDx-Київ у 2013 році.[14] Засновник, організатор і лектор щорічної студентської школи-семінару «Біофізичні методи досліджень»[джерело?]. Лекторка Днів науки.

Визнання та нагороди

ред.
  • Державна премія з науки й техніки України (2013)
  • «Жінка України-2020» у номінації «Наука»[15]
  • ТОП-10 успішних українських науковиць (2020), за версією Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр[16]
  • Зайняла 55-ту позицію серед 100 найвпливовіших жінок України 2021 року за версією журналу «Фокус»[17]
  • Одна з 12 видатних українських жінок-вчених, героїнь освітнього арт-проєкту «STEM is FEM» («Наука – це вона») за підтримки міжнародних організацій ООН "Жінки в Україні" та Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ)[18]

Наукові праці

ред.

Авторка та співаврка понад 100 наукових публікацій.

Важливі публікації

ред.
  • S. Kirischuk, T. Moller, N. Voitenko, H. Kettenmann & A. Verkhratsky (December 1995). ATP-induced cytoplasmic calcium mobilization in Bergmann glial cells. Journal of neuroscience. 15 (12): 7861—7871. PMID 8613725.
  • Voitenko, N.V.; Kruglikov, I.A.; Kostyuk, E.P.; Kostyuk, P.G. (1999). Effect of streptozotocin-induced diabetes on the activity of calcium channels in rat dorsal horn neurons. Neuroscience. 95 (2): 519—524. doi:10.1016/S0306-4522(99)00453-4. ISSN 0306-4522.
  • Voitenko, N; Gerber, G; Youn, D; Randic, M (2004). Peripheral inflammation-induced increase of AMPA-mediated currents and Ca2+ transients in the presence of cyclothiazide in the rat substantia gelatinosa neurons. Cell Calcium. 35 (5): 461—469. doi:10.1016/j.ceca.2003.11.002. ISSN 0143-4160.
  • Park, J.-S.; Voitenko, N.; Petralia, R. S.; Guan, X.; Xu, J.-T.; Steinberg, J. P.; Takamiya, K.; Sotnik, A.; Kopach, O.; Huganir, R. L.; Tao, Y.-X. (2009). Persistent Inflammation Induces GluR2 Internalization via NMDA Receptor-Triggered PKC Activation in Dorsal Horn Neurons. Journal of Neuroscience. 29 (10): 3206—3219. doi:10.1523/JNEUROSCI.4514-08.2009. ISSN 0270-6474.
  • Kopach, Olga; Kao, Sheng-Chin; Petralia, Ronald S.; Belan, Pavel; Tao, Yuan-Xiang; Voitenko, Nana (2011). Inflammation alters trafficking of extrasynaptic AMPA receptors in tonically firing lamina II neurons of the rat spinal dorsal horn. Pain. 152 (4): 912—923. doi:10.1016/j.pain.2011.01.016. ISSN 0304-3959.

Примітки

ред.
  1. ↑ Сайт Національної академії наук України, 31.05.2017. Архів оригіналу за 03.06.2017. Процитовано 05.06.2017.
  2. ↑ а б Родные пенаты. Воспоминания выпускников. Киевское отделение Московского физико технического института — Факультет молекулярной и биологической физики. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015.
  3. ↑ Кафедра молекулярной физиологии и биофизики ННФТЦ НАН Украины. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 11 січня 2015.
  4. ↑ Ukrainian Society for Neuroscience Керівництво. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
  5. ↑ Kiev Chapter of SfN [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Експертна рада з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОНмолодьспорту України з біологічних наук. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 11 січня 2015.
  7. ↑ Розпорядження Президента України № 187/2012-рп «Про призначення грантів Президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень на 2012 рік»
  8. ↑ Розпорядження Президента України № 1038/2014-рп «Про призначення грантів Президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень на 2014 рік»
  9. ↑ NEUROTWIN is funded!. kau.org.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 жовтня 2019.
  10. ↑ О.О. Кришталь. Войтенко Нана Володимирівна [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.]
  11. ↑ Шляхами лікування діабетичної нейропатії. Сайт CRDF в Україні. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  12. ↑ Scopus Author Identifier — Voitenko, Nana V.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  13. ↑ Мозг трудно изучить, а еще труднее понять, почему он иногда прекращает работать. Оксана Онищенко 5 апреля 2013. Зеркало недели. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
  14. ↑ Біль, кальцій — з чим боротися?: Нана Войтенко at TEDxKyiv. Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 11 січня 2015.
  15. ↑ Жінка України 2020. 4woman.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  16. ↑ ТОП-10 успешных украинских женщин-ученых. Goldameir Institute (ru-RU) . 3 березня 2020. Процитовано 1 листопада 2021.
  17. ↑ #55 Нана Войтенко в рейтинге «самых влиятельных женщин Украины по версии журнала Фокус». ФОКУС (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  18. ↑ Наука - це вона | Stem is Fem. stemisfem.org. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 1 листопада 2021.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Войтенко_Нана_Володимирівна&oldid=40157124