Київський академічний університет

Державна наукова установа «Київський академічний університет» (Київський академічний університет або КАУ) — дослідницький університет подвійного підпорядкування НАН України та МОН. Створено розпорядженням Кабінету міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 962-р [1] шляхом реорганізації Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (ФТННЦ), відомого раніше як Київське відділення Московського фізико-технічного інституту (КВ МФТІ). КАУ є реалізацією в Україні, на університетському рівні, системи дуальної освіти для Національної академії наук. Основний принцип освітньої діяльності КАУ - "навчання через дослідження". Основними структурними одиницями КАУ є кафедри при базових інститутах НАН України (освітньо-наукові підрозділи) та центри досліджень.

Державна наукова установа «Київський академічний університет»
КАУ
KAU+tree Large.png
Київ
Міжнародна назва Kyiv Academic University
Тип дослідницький
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Гасло навчання через дослідження
Засновано 1978 (2016)
Акредитація IV  рівня
Засновник Національна академія наук України
Студентів 1000 випускників з 1978 до 2016
Кольори Блакитний, Сірий та Білий             
Приналежність НАН України та МОН
Адреса бул. Академіка Вернадського, 36, Київ, 03142
Телефон/факс +38 044 4243025
Сайт kau.org.ua

ІсторіяРедагувати

КВ МФТІ (1978-1997)Редагувати

Київське відділення МФТІ було створено у 1978 році за ініціативи президента АН УРСР академіка Бориса Євгеновича Патона, спираючись на позитивний досвід "виїзної" кафедри МФТІ, заснованої в Києві при Інституті кібернетики академіком В. М. Глушковим ще у 1967 році. Київське відділення вперше реалізувало в Україні систему елітарної фізико-технічної освіти — «систему фізтеху», яку Петро Леонідович Капіца, один з ініціаторів створення МФТІ, сформулював через три основні принципи [2]:

  1. Підготовка студентів за спеціальністю проводиться безпосередньо науковцями базових інститутів на новому технічному обладнанні цих установ;
  2. Підготовка у базових інститутах передбачає індивідуальну роботу з кожним студентом;
  3. Кожен студент повинен брати участь в науковій роботі, починаючи з другого-третього курсу.

Таким чином, Київське відділення розширило мережу базових кафедр МФТІ, на декілька інститутів АН УРСР: Інститут кібернетики, Інститут електрозварювання, Інститути проблем матеріалознавства і металофізики, та Інститут фізіології. Першим директором КВ МФТІ став академік Платон Костюк, а його заступником — Валентин Черепін.

Робота КВ МФТІ полягала в організації в Києві цільового набору, у рамках якого абітурієнти зі всієї України вступали у "Київські групи" і протягом чотирьох років отримували високоякісну базову освіту у підмосковному містечку Долгопрудний на відповідних факультетах МФТІ, що вважався на той час радянським аналогом Массачусетського технологічного інституту (MIT).[джерело?] Наукову роботу "київські" студенти починали на другому-третьому курсах у московських академічних інститутах, однак з 5-го курсу повертались до Києва і продовжували навчання і наукову роботу вже на кафедрах при базових інститутах АН УРСР, і по закінченні 6-го курсу, після захисту дипломної роботи, отримували дипломи МФТІ зі спеціальності "прикладна математика і фізика".[3]

ФТННЦ (1997-2016)Редагувати

Після набуття Україною незалежності, у 1978 році було створено Фізико-технічний навчально-науковий центр НАН України (ФТННЦ), директором якого став член-кореспондент НАН України В.Т. Черепін. КВ МФТІ, до якого додалась кафедра при Інституті фізики НАН України, увійшло до складу ФТННЦ. Також до складу ФТННЦ увійшла Лабораторія новітньої електроніки при Інституті металофізики. Зміни для студентів полягати в тому, що військову підготовку вони почали проходити виключно в Києві. Також ФТННЦ почав заключати контракти на навчання зі студентами (їхніми батьками), що, зокрема, зобов'язували їх повертатись в Україну після бакалаврату МФТІ.[3]

Загалом, за роки існування Київського відділення МФТІ, з 1978 до 2015 р., було підготовлено 981 молодого науковця, з яких 281 захистили кандидатські, 30 — докторські дисертації, а четверо стали членами-кореспондентами НАН України.[4]

КАУРедагувати

Рішення про реформування ФТННЦ у Київський академічний університет НАН України та МОН було прийнято на спільній Колегії МОН та НАН України 25 березня 2016 р.[5] та затверджено розпорядженням Кабінету міністрів [1], згідно з яким Київський академічний університет є повним правонаступником ФТННЦ.

Бакалаврський рівень підготовки студенти КАУ отримують у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка — для цього створюються спеціальні виділені групи КАУ. З II-III курсу студенти розподіляються на базові академічні кафедри КАУ і залучаються до наукової роботи в академічних інститутах чи в центрах досліджень КАУ [6].

Базові кафедриРедагувати

Відомі професориРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. а б Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 14 грудня 2016 р. № 962-р. 
  2. Капица, Сергей Петрович (1965). Система Физтеха. Мои воспоминания (рус.). «За науку», многотиражная газета МФТИ. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018. 
  3. а б Карлов, Н. В.; Кудрявцев, Н. Н.; Школьников, В. А. (2002). Две статьи о физтехе (PDF). Препринт. МФТИ (рус.) (М.) (3): 43 с. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 15 жовтня 2019. 
  4. Кордюк, О. А. (2017). Чи потрібен Академії Академічний університет? (PDF). Вісн. НАН України (5): 66–69. ISSN 1027-3239. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018. 
  5. Новини освіти та науки в Україні та світі: Усе ближче і ближче. МОН і НАНУ обговорили проект створення Київського академічного університету. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018. 
  6. НАН України: Київський академічний університет: пілотний проект дослідницького університету нового типу. [недоступне посилання з жовтня 2019]