Відкрити головне меню

Свято-Вознесенський собор — храм в Олександрівці.

Свято-Вознесенський собор
Oleksandrivsk church.jpg
48°35′11″ пн. ш. 39°10′53″ сх. д. / 48.5864583° пн. ш. 39.1814944° сх. д. / 48.5864583; 39.1814944Координати: 48°35′11″ пн. ш. 39°10′53″ сх. д. / 48.5864583° пн. ш. 39.1814944° сх. д. / 48.5864583; 39.1814944
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаОлександрівка
Перша згадка 1785
Кін. будівництва 1840
Стиль класицизм з елементами псевдомосковського і неоготичиного стилів
Належність УПЦ МП
Адреса

м. Олександрівськ, Червоний майдан 50

+380 642 91-14-42
Оригінальна назва Вознесенський собор
Епонім Вознесіння Господнє
Вознесенський собор (Олександрівськ). Карта розташування: Україна
Вознесенський собор (Олександрівськ)
Вознесенський собор (Олександрівськ) (Україна)
Вознесенський собор у Вікісховищі?

Зміст

СпорудженняРедагувати

Історія собору бере початок з 1783 року, коли на прохання мешканців слободи Юзбашівки (тодішня назва Олександрівки) Костянтин Юзбаш почав займатися побудою в цій слободі церкви.

За допомогою губернської канцелярії та межової експедиції було виділено 120 десятин землі для причету майбутньої церкви. Маючи потрібні будівельні матеріяли, Юзбаш звернувся до очільника Катеринославського намісництва Синельникова взяти участь у будівнитві та прохати в преосвященного Никифора, архиєпископа Словенського й Херсонського, благословення і дозволу на зведення в слободі Олександрівці дерев'яної церкви на честь Вознесіння Господнього. З приводу цього прохання Синелькинів 14 серпня 1785 року писав:

« Донецкого уезда помещик г-н Юзбаш поданным ко мне доношением изъясняет, что в слободе его, именуемой Александровка, при урочище реки Лугани, заселенной 120 дворами, в коих находится муж. пола 400, жен. 360 душ, намеревается построить вновь церковь в честь Христова Вознесения, к чему уже и принадлежащая материалы заготовлены. и просил меня обратиться в Вашему Высокопреосвященству. Я, прилагая здесь план определяемой от него земли, отделенной из числа слободской на содержание священно и церковнослужителей, прошу Вашего Высокопреосвященства в споспешествовании сему благому предприятию, о созидании им г-ном бригадиром Юзбашем в память Возненсения Христова церкви, преподать Ваше Благословение. »

17 серпня 1785 року було видано святительську храмобудівну благословінну грамоду на спорудження церкви, а 1 листопада того ж року Бахмутським протоєреєм Петром Расевським було освячене місце й закладено церкву. У повідомленні Бахмутського духовного правління від 19 січня 1790 року архиєпископу Катеринославському й Хернонисо-Тавричному йшлося, що зведення церкви цілком закінчене, іконами й дзвонами оздоблена достатньо, і прохалося видати благословінну грамоту на освячено спорудженої дерев'яної церкви й священний антимінс для звершення в ній богослужінь. З похідної контори преосвященного Амвросія відповідні документи були видані.[1]

25 березня 1791 року протоєрей Петро Расевський освятив Свято-Вознесенську церкву й відкрив у ній богослужіння[2].

АрхітектураРедагувати

Дерев'яна церква проіснувала до 1840 року, коли замість неї було зведено цегляний храм, що зберігся до сьогодні[3]. Церква виконана в стилі класицизму з елементами псевдомосковського і неоготичиного стилів, є спорудою квадратною в перерізі, хрестобанною, чотиристовповою, трьохпрестольною, семибанною з квадратною апсидою та невеликим виступом збоку. Центральну баню споруджено на циліндричному барабані, по кутках — декоративні бані.[4] В интер'єрі збереглися фрагменти розписів та ліплень 19 сторіччя. Споруду обперезує карниз, на південному фасаді якого збереглися барельєфи. Орієнтовно, наприкінці 19 сторіччя церкву обнесено мурованим неоготичиним парканом з маленькими баштами й хрестами.[5]

Новітня історіяРедагувати

Після 1937 року Вознесенська церква залишалася єдиної діючою на теренах нинішньої Луганської области. Наприкінці 1940 року парафію врешті було ліквідовано, та вже за кілька місяців відновлено. У 1955 році церкву зараховано до переліку сакральних споруд Луганської области, які дозволено відвідувати іншоземним делегаціям.[6] Частина ікон, що нині перебувають у храмі, за доби комунізму були врятовані віруючими, багато ж набуто за доби Незалежности.[4]

Настоятелем храму на 2012 рік є протоєрей Яків Лобов.

ДжерелаРедагувати

  1. http://www.panoramio.com/photo/9738017?comment_page=2#users_comments
  2. Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 107—109.
  3. http://klymenko.in.ua/Other_World/Ukraine.PivdenShid_8.htm
  4. а б http://www.webcitation.org/query?id=1378198989555988&url=www.torirem.lg.ua/Aleksandrovsk_church.pdf
  5. http://gorodua.com/ukraina/attraction/svyato-voznesenskii-sobor-aleksandrovska
  6. Форостюк О. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004. — С. 104.