Воздвиженка (Київ)

	Воздвиженка; Київ
Загальна інформація
	50°27′38″ пн. ш. 30°30′35″ сх. д. / 50.4607416700277724° пн. ш. 30.50975000002777904° сх. д.Координати: 50°27′38″ пн. ш. 30°30′35″ сх. д. / 50.4607416700277724° пн. ш. 30.50975000002777904° сх. д.
Країна	Україна
Район	Подільський район
Місцезнаходження	Україна, Київ, Подільський район, Гончарі-Кожум'яки;
Водойма	Дніпро
Карта
	Воздвиженка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Воздвиженка.

Воздвиженка — житловий мікрорайон, побудований на початку 2000-х років на Кожум'яках, що розташовуються в Подільському районі міста Києва.

Історія мікрорайону ред.

Гончарна вулиця 1910 рік

Воздвиженка розташовується між горами Поскотинка, Замкова та Пейзажною алеєю, паралельно Андріївському узвозу, і виходить безпосередньо на вулицю Нижній Вал, головну магістраль Подолу. Складається з вулиць Воздвиженська, Гончарна, Дігтярна та Кожем'янська.

Досі існує думка, що в урочищі розташовувалися найраніші на території Києва поселення, які датуються I століттям. Підстави для цього дали знайдені на цьому місці Римські монети. Однак, незважаючи на численні розкопки, там не виявили залишків житла. Перші будови з'явилися після 1150 року.

Мешканцями урочища Гончарі-Кожем'яки були ремісники. Першими в цій місцевості стали селитися гончари, трохи пізніше — ковалі, кам'янотеси, кожем'яки, кушніри. На початку XVI століття в Києві існувало багато ремісничих цехів, більша частина з яких розташувалася на Подолі, і зокрема, в урочищі. Там же, поряд із цехами, селилися й самі майстри. Вулиці називалися за професіями. Частина майстрів — теслярі, каменотеси — були зайняті в цей час на роботах з відновлення Київського замку, який розташовувався на горі Замковій, над урочищем.

Цехи та поселення майстрів проіснували в урочищі Гончари-Кожем'яки до початку XIX століття — наприклад, на Кожем'яцькій ще в середині XIX століття існував відомий з XVII століття шкіряний завод київського купця Мітюка. До середини XIX століття живих ремісників на Воздвиженці потіснило київське купецтво.

Вулиці мікрорайону ред.

Вулиця Воздвиженська

Головна вулиця мікрорайону — Воздвиженська. Вона дозволяла скоротити шлях від Андріївської гори до Житнього торгу: сучасна назва виникла після зведення Хрестовоздвиженської церкви в кінці XVIII століття. Спочатку церква, як і більшість будівель Подолу, була дерев'яною. У 1811 році в Києві сталася велика Подільська пожежа, що знищила, зокрема, більшість житлових будівель, церков на Подолі. Нова, кам'яна Хрестовоздвиженська церква, була побудована в 1823 році на гроші купців, що проживали в окрузі.

Кожем'ятська та Дігтярна вулиці — одні з найдавніших на Подолі. На цих вулицях, які за затвердженим Міською думою розписом вулиць Києва, належали четвертому розряду, переважала одно-двоповерхова садибна забудова будиночками на три-п'ять вікон («трьохвіконня», «п'ятивіконка»); в останній чверті XIX століття будується дво-триповерхове житло.

Всі вулиці Воздвиженки на початок 1980-х років зберегли своє початкове планування.

Особливості забудови ред.

Стандартна забудова мікрорайону

Найдавніший план Києва 1695 року показує досить щільну садибну забудову цього мікрорайону. За твердженням археологів, планування садиб на Гончарах-Кожем'яках зберігалося без будь-яких суттєвих змін з XII століття.

Місцевість була мало пристосована для капітальних будов, її інтенсивне освоєння та забудова розпочалися лише у першій половині ХІХ століття. Коли після пожежі на Подолі у 1811 році було затверджено новий план забудови урочища, Воздвиженка, завдяки своєму специфічному рельєфу, не піддалася строго геометричному плануванню.

З середини 1970-х років нечисленних мешканців Гончарів-Кожемяк стали відселяти через аварійний стан будинків, що залишилися. У спорожнілих будинках час від часу виникали пожежі, і згодом район перетворився на пустир.

Проєкт «Стародавній Київ» ред.

Будинки на Воздвиженці

Гончарі-Кожум'яки привертали увагу археологів. Досліджували культурні пласти, що залишилися, за словами вчених, майже недоторканими. Багато хто говорив про те, що ця місцевість має бути оголошена заповідною археологічною територією.

Проектна пропозиція про створення історико-археологічного та архітектурного комплексу «Стародавній Київ» з'явилася в 1967 році, генеральні плани та макети комплексу виконувались з 1968 до 1985-1986 років. У комплекс пропонувалося включити території «міста Володимира», частково «міста Ярослава», стародавній Копирів кінець, гори Старокиївську, Дитинку, Замкову, Уздихальницю, Андріївський узвіз, а також Воздвиженку. Авторами цього проекту були архітектори Авраам Мілецький та Микола Холостенко, археологи Петро Толочко та Михайло Брайчевський та інші.

Проект так і не був реалізований, і виявився незатребуваним у роки розбудови.

1990-ті роки ред.

Ідея облаштувати спорожніле урочище Гончарі-Кожем'яки остаточно оформилася наприкінці 80-х років минулого століття. Передбачалося збудувати житловий комплекс, що складається з висотних будинків. Проте проти цієї ідеї виступили депутати міськради, громадські діячі, історики, архітектори та пересічні мешканці Києва. Їхні активні дії врятували Воздвиженку від багатоповерхової забудови.

2000-ті роки. Нова Воздвиженка ред.

Нова забудова на Воздвиженці

Щодо відродження Воздвиженки архітектори та містобудівники на початку 2000-х років висловлювали дуже суперечливі думки. Але оскільки історично район склався саме як поселення, причому невеликими дворами, то найобґрунтованішою виглядала ідея облаштувати його невеликими сучасними будинками. Разнотолки вкотре свідчили у тому, що до питання будівництва в урочищі слід підходити дуже обережно.

Проект мікрорайону «Воздвиженка» виявився найжиттєздатнішим, і у 2000 році трест «Київміськбуд-1» імені М. П. Заміського розпочав його реалізацію, розпочавши підготовчі роботи. У березні 2001 року було закладено першу цеглу, але інтенсивне будівництво почалося лише у 2003 році.

Галерея ред.

Панорама Воздвиженки
Панорама Воздвиженки

Примітки ред.

Література ред.

Київ. Енциклопедичний довідник. Глав. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1985.

Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.

Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. Рибаков М. О. Видавництво: К.: Кий, 1997
Київ наприкінці XV — у першій половині XVII століття. Міська влада і самоуправління. / НАН України. Інститут історії України. - К.: Вид. дім «Київо-Могилянська академія», 2008. — 360 с. ISBN 966-518-450-4
Мандрівка стародавнім містом. Т.Доценко, М.Лябах, О.Парамонов, 1998