Відкрити головне меню

Вогнетривкі глини — це глинисті породи з температурою плавлення 1580оС і вище. До вогнетривких глин відносяться не тільки власне глини з високою вогнетривкістю, а також вогнетривкі осадові глинисті породи, втративши пластичність в результаті геологічних процесів, такі як «сухарні глини» та ін.

Загальний описРедагувати

В літературі, до вогнетривких глин також відносять вогнетривкі залишкові елювіальні і гідротермально-метасоматичні глинисті породи. Висока температура плавлення (вогнетривкість) глинистої сировини зумовлена присутністю в ній глинистих мінералів групи каолініту і мінералів вільного глинозему. Домішки мінералів групи монтморилоніту підвищує пластичність і сполучну властивість сировини, а наявність мінералів групи гідрослюд поліпшує спікаємость. Таким чином, вогнетривкі глини являють собою глинисту сировину, що складається по суті з глинистих мінералів групи каолініту. В цьому відношенні вогнетривкі глини подібні з каолінами, від яких вони відрізняються перш за все гранулярним складом.

Промислові поклади вогнетривких глин підрозділяються на чотири основних мінеральних типи: гідраргіліт-каолінітовий, каолінітовив, монтморилоніт-каолінітовий і гідрослюдисто-каолінітовий.

ВикористанняРедагувати

Вогнетривкі глини використовуються в металургії для виробництва вогнетривів; в машинобудуванні — як зв'язка в суміші при виготовленні глинисто-піщанистих ливарних форм (переважно монтморилоніт-і гидрослюдисто-каолінітової глини); в будівельному виробництві (переважно гідрослюдисто-каолінітові глини) і тонкої кераміки (мало залізисті відмінності глин різного мінерального складу) кераміки; в невеликій кількості для виготовлення промивальних рідин, а також для інших цілей.

В чорній та кольоровій металургії в великій кількості використовуються алюмосилікатні вогнетривкі вироби і матеріали, на виробництво яких витрачається майже 80 % видобутих у країні вогнетривких глин.

Промислово-генетичні типи покладів вогнетривких глинРедагувати

На цей час встановлено три промислово-генетичних типи покладів вогнетривких глин: 1) вивітрюваний (алювіальний); 2) осадочний; 3) аргілізації (гідротермально-метасоматичний). З них 99 % промислових запасів приходиться на родовища осадочного типу. Осадочні поклади вогнетривких глин утворюються здебільшого за рахунок перемиву і перевідкладення потужних площових каолінітових і латеритних кір вивітрювання і зв'язаних з відповідними формаціями переливу й перевідкладення продуктів кори вивітрювання. До цього типу відносяться майже всі відомі великі родовища, більшість з них — озерні.

Вогнетривкі глини в УкраїніРедагувати

Український щит характеризується великими перспективами для пошуків родовищ.

Балансом запасів УТДФ на 1.01.98 р. враховано п'ять родовищ вогнетривких глин: П'ятихатське (в полтавській світі) з запасами по категоріях А+В+С1 16 446 тис. тонн — розробляється Кіровоградським РУ (ВАТ) міністерство промисловості України. На протязі року було добуто 31 тис. т сировини, втрачено 1 тис. т Девладівське і Новопетрівське (в київській світі еоцену), Саксаганське і Первозванівське (в бучакській світі еоцену). Сумарні запаси по цих чотирьох родовищах становлять по категоріях А+В+С1 — 70 621 тис. т; С2 — 227 926 тис. тонн. Родовища не розробляються, перебувають у Державному фонді родовищ Держкомгеології України.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати