Каоліні́т — мінерал класу силікатів, основний силікат алюмінію шаруватої будови.

Каолініт
KaoliniteUSGOV.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1]
IMA-номер IMA1980 s.p.
Абревіатура Kln[2]
Хімічна формула Al4 [Si4O10] (OH)8.
Nickel-Strunz 10 9.ED.05[3]
Ідентифікація
Сингонія переважно триклінна.
Твердість 1
Блиск перламутровий, матовий
Колір риси білий
Густина 2,58-2,61.
Інші характеристики
Названо на честь Gaolingd
CMNS: Каолініт у Вікісховищі

Назва перейшла від китайського «кау-лінг» — висока гора (так називалося родовище каолінів).[4]

Загальний описРедагувати

Основна складова частина глин, особливо каоліну.

Хімічна формула: Al4 [Si4O10] (OH)8.

Містить (%): Al2О3 — 39,56; SiO2 — 46,5; H2О — 13,94. Ізоморфні домішки Fe3+, Cr, Ti, Fe2+, Mg, Са, Na, К.

Відомі конкреції, ооліти, жовна, борошнисті і землисті пухкі скупчення.

Сингонія переважно триклінна.

Густина — 2,58—2,61 г/см³.

Твердість за шкалою Мооса — 2-3.

Білого з різними відтінками кольору[5], щільний, жирний на дотик. Блиск перламутровий, матовий. У чистому вигляді білий, іноді з голубуватим або бурим відтінком. Механічні домішки забарвлюють каолініт в червоний, чорний, яскраво-зелений колір.

Каолініт легко розмокає у воді, набуває пластичності і диспергується з утворенням суспензій.

Зустрічається у прихованокристалічних скупчених,пухких тонкозернистих агрегатах.

Переважні розміри частинок 1—3 мм (0,001—0,003 м); нездатний приєднувати та утримувати значну кількість води; під час сушіння порівняно легко віддає приєднану воду.

Каолініт — поширений вторинний мінерал. Утворюється в корах вивітрювання за гідролізу алюмосилікатних, головним чином, полевошпатових гірських порід.

Використовують для виробництва паперу (наповнювач і покриття), гуми, порцеляни, фаянсу, вогнетривких матеріалів, також під час виготовлення плівок, лінолеуму, олівців, фарб тощо.

Каолініт — потенційне джерело отримання алюмінію.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • каолініт 1М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить один шар найщільнішої упаковки);
  • каолініт 6М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить шість шарів найщільнішої упаковки);
  • каолініт 6ТК та каолініт 1TR (триклінна політипна модифікація каолініту, яка характеризується наявністю в елементарній комірці одного шару найщільнішої упаковки);
  • каолініт залізний (відміна каолініту, яка містить до 1-2 % Fe3+);
  • каолініт хромистий (відміна каолініту, яка містить від 0,41 до 1,12 % Cr2O3).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2015) — 2015.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель, — Ужгород: Карпати, 1978. — 96 с., ил., 16 л. ил.
  5. переважно слабо забарвлений гідроокислами заліза в кремові відтінки

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати