Влестару Борис Мойсейович

Борис Мойсейович Влестару (рум. Boris Vlăstaru (Vlăstaru-Wexler), справжнє ім'я Боріс (Буріх) Мойсейович Векслер[1]; 20 жовтня 1922, Резина, Бессарабія, Румунське королівство — 11 лютого 1993, Ізраїль) — молдовський письменник та журналіст. У 1972—1993 роках жив у Ізраїлі.

Влестару Борис Мойсейович
Народився 20 жовтня 1922(1922-10-20)
Резина, Оргіїв (жудець), Румунське королівство
Помер 11 лютого 1993(1993-02-11) (70 років)
Ізраїль
Країна  Молдова
Діяльність письменник, журналіст
Учасник німецько-радянська війна

Життєпис ред.

Народився 1922 року в Бессарабському придністровському містечку Резина (нині райцентр Резинського району Молдови) у 1922 році в родині тютюновода.[2] Навчався у місцевій гімназії та в Оргієві. У роки німецько-радянської війни перебував у евакуації поблизу міста Беслан на Північному Кавказі, потім переїхав до Сибіру.

Тут Борис Векслер вступив до школи механізаторів, після закінчення якої разом із братом Зісею пішов добровольцем на фронт.[3] Закінчення війни зустрів в Австрії у військовому званні лейтенанта, потім продовжив службу як перекладач. Батьки письменника Мойше і Діна Векслери в 1947 були депортовані з Резини до віддалених районів Сибіру і повернулися до Молдови тільки в середині 1950-х років.

Після демобілізації Борис Векслер оселився в Кишиневі, працював журналістом у газетах «Церанул Молдова» (Селянин Молдови) та «Молдова сочіалісте» (Соціалістична Молдова). Починаючи з 1953 року опублікував 18 книг прози — повістей, оповідань, нарисів, замальовок молдовською мовою. Ряд книг були перекладені російською мовою самим автором і письменником Михайлом Хазіним. У перекладах Бориса Влестару молдовською мовою вийшли книги «Джерело» (Izvorul) Якова Тайця (1953), «Завжди разом» (Totdeauna împreună) Оскара Хавкіна (1954), «Діти французьких докерів» (Copii docherilor) Андре Стіля (1956).

У 1972 році Борис Векслер емігрував до Ізраїлю, продовжив писати молдовською та російською мовами, а в останні роки життя на івриті. Шість збірок прози Влестару було випущено в Ізраїлі в перекладі на іврит Єгуди Гур-Ар'є .

Основна тематика документальної прози Бориса Влестару — сільське життя Молдови та події німецько-радянської війни, зокрема Голокост .

Збірка вибраних творів письменника вийшла у Кишиневі 1993 року. Меморіальна дошка на згадку про письменника була відкрита у 2006 році на будівлі міської бібліотеки імені Міхая Емінеску на батьківщині письменника у Резині.

Книги ред.

Молдавською (румунською) мовою ред.

  • Anicuţa: Povestiri. Кишинів: Шкоала Радіке, 1953.
  • Totdeauna împreună: Povestire. Кишинів: Шкоала Радіке, 1954.
  • A licărit o stea: Povestiri. Кишинів: Держвидав Молдови, 1957.
  • Povestiri despre Africa. Кишинів: Шкоала Радіке, 1957.
  • Treceau cocorii: Povestiri. Кишинів: Шкоала Радіке, 1958.
  • Povestiri. Кишинів: Картя молдовеняске, 1960.
  • Chirică. Кишинів: Картя молдовеняске, 1960.
  • Perdeaua de Plopi. Кишинів: Картя молдовеняске, 1961.
  • Arbori de veghe. Кишинів: Картя молдовеняске, 1962.
  • Pasii. Кишинів: Картя молдовеняске, 1962.
  • Creastă pestriţă. Кишинів: Картя молдовеняске, 1962.
  • Popasuri: Povestiri. Кишинів: Картя молдовеняске, 1963.
  • In pragul casei. Кишинів: Картя молдовеняске, 1964.
  • Ştrengarii: Povestiri. Кишинів: Картя молдовеняске, 1965.
  • Acoperiş de asupra capului. Кишинів: Картя молдовеняске, 1966.
  • Cascade. Кишинів: Картя молдовеняске, 1968.
  • Chirică. Кишинів: Луміна, 1969.
  • Marghit: Povestiri. Кишинів: Картя молдовеняске, 1970.
  • Strada. Кишинів: Картя молдовеняске, 1972.
  • Rugăciune pentru cei morţi (Поминальна молитва, повість). «Basarabia» № № 9-10, 1992.
  • Boris Vlăstaru-Wexler. Scrieri alese (вибрані твори). Кишинів: Hyperion / Făt-Frumos, 1993. — 303 p[4] .

У перекладах іншими мовами ред.

  • Котомка. Кишинів: Картя молдовеняске, 1959.
  • Журавлі пролетіли. Водовоз (оповідання). Кишинів: Картя молдовеняске, 1959.
  • Тисячеструнна арфа. Повісті та оповідання. Москва: Радянський письменник, 1961.
  • Розповіді Кіріки Брумерела. Переклад Михайла Хазіна . Кишинів: Картя молдовеняске, 1961.
  • Дерева-вартові (оповідання). Кишинів: Картя молдовеняске, 1962.
  • Лечу на киліях: повість. Переклад Михайла Хазіна . М.: Детгіз, 1962.
  • Строкатий гребінець: оповідання. М: Дитяча Література, 1965.
  • Паперові кораблики: оповідання. Москва: Радянський письменник, 1968.
  • По той бік зорі. Кишинів: Картя молдовеняске, 1971.
  • Декілька літніх днів. Переклад Михайла Хазіна . Москва: Радянський письменник, 1972.
  • טעם של לענה: סיפורים. Тель-Авів: Кібуц ха-Меухад, 1975.
  • עת לעקור. Тель-Авів: Кібуц ха-Меухад, 1977.
  • על סביבותיו שב הרוח. Тель-Авів: Кібуц ха-Меухад, 1981.
  • העמק הצונן מאת בוריס וקסלר, סיפורים (переклад на іврит Єгуди Гур-Ар'є). Видавництво תמוז: Тель-Авів, 1995.
  • העמק הצונן. Видавництво תמוז: Тель-Авів, 1995.
  • המקום שבו ישנות הרוחות. Тель-Авів, 1997.
  • המקום שבו ישנות הרוחות: סיפורים מגדות הדנייפר. Тель-Авів, 1997.

Література ред.

  • Galina Davîdic, Elena Bordeianu, Ludmila Popa. Biobibliografia «Boris Vlăstaru-Wexler» (Бібліографія Бориса Влестару-Векслера). Гума, 2002.

Примітки ред.

  1. У документах радянського періоду «Борис Мошкович Векслер».
  2. Борис Влэстару (Борис Мошкович Векслер). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 24 грудня 2012.
  3. Память народа
  4. Scrieri alese Vlâstaru-Wexler, B., 1993. Архів оригіналу за 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.