Владислав Волович (пол. Władysław Wołłowicz; 1615 — 15 вересня 1668, Вільно) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Воловичів. Хорунжий трокський (1636—1653), писар польний литовський (1639—1653), каштелян смоленський з 1653 року, воєвода вітебський з 1656 року, польний гетьман литовський (1667—1668).

Владислав Петрович Волович
Народився 1615
Помер 15 вересня 1668(1668-09-15)[1][2]
Вільнюс, Річ Посполита
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Посада Вітебський воєвода[3], писар польний литовський[d][4], польний гетьман литовський[5], посол Сейму Речі Посполитої[d], Королівський секретар, Q65720393?, Q66791457?, каштелян Смоленськийd[6] і Q104207798?[7]
Рід Воловичі
Батько Piotr Borysowicz Wołłowiczd[8]
Мати Q121029189?[8]

Біографія ред.

Син великого писаря литовського, а потім єпископа віленського Петра Воловича (пом. 1630). У дитинстві був відданий батьком до двору Владислава IV. Брав участь в московсько-польській війні 1632—1634 років, в 1634 році потрапив у полон. Московський воєвода Шеїн відпустив Владислава, щоб той передав королю і великому князю мирну пропозицію.

Після повернення з полону довго перебував при королі. У 1647 році був обраний послом на Сейм Речі Посполитої. Під час повстання Хмельницького замінив хворого великого гетьмана Януша Кішку. Шляхетський загін під його проводом був кілька разів розбитий козаками та іншими повстанцями в Мозирському повіті. Владислав із загоном закрився в Слуцьку. згодом здобув кілька перемог над казаками і повсталими селянами під Воложином, Речицею, Бобруйськом і Чериковим.

Під час війни з Московією очолив литовське військо, в 1558 році здобув перемогу близько Глибокого. У наступному році литовська армія під його керівництвом була розбита військами воєводи Івана Хованського. Під час шведського «Потопу» супроводжував короля в його вигнанні в Сілезію.

Посилання ред.

  1. а б Грыцкевіч А. П. Валовічы // Вялікае княства Літоўскае: (энцыклапедыя) / за ред. Г. П. ПашкоўМінск: БелЭн, 2007. — Т. 1 : Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 383.
  2. а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 88, 156.
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 88.
  4. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 285.
  5. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 156.
  6. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 4, Ziemia smolenśka i województwo smolenśkie XIV-XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Wydawnictwo DiG, 2003. — С. 89. — 412 с. — ISBN 83-7181-279-5
  7. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 196. — 377 с.
  8. а б Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. Янушкевіч — 2014. — С. 104. — 508 с. — ISBN 978-985-7085-36-1