Владимиров Ігор Петрович

радянський та російський актор, театральний режисер

Владимиров Ігор Петрович
Igor Vladimirov Russian postcard cr.jpg
Народився 1 січня 1919(1919-01-01)[1][2]
Катеринослав, Вільна територія
Помер 20 березня 1999(1999-03-20) (80 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Большеохтінський цвинтарd
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актор, театральний режисер
Alma mater Санкт-Петербурзький державний морський технічний університетd і Російський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мов російська[3]
Заклад Російський державний інститут сценічних мистецтв
Учасник німецько-радянська війна
Роки активності з 1948
У шлюбі з Шарко Зінаїда Максимівна і Фрейндліх Аліса Брунівна
Діти Varvara Vladimirovad
Нагороди
орден Дружби (Російська Федерація) орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений діяч мистецтв РРФСР
IMDb nm0900526

Владимиров Ігор Петрович (1 січня 1919(19190101) — 20 березня 1999).

ЖиттєписРедагувати

Ігор Владимиров народився в Катеринославі. Сім'я незабаром після його народження переїхала до Харкова, а 1932 року — до Ленінграду.

4 липня 1941 року Владимиров був зарахований добровольцем до Гвардійської стрілецької дивізії Ленінградської Армії Народного ополчення. Воював на Ленінградському фронті. 1943 року був демобілізований. Того ж року Ігор Владимиров закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут, проте незабаром зрозумів, що його покликання — театр.

Поступив на акторський факультет Ленінградського театрального інституту, який закінчив 1948 року. Після закінчення інституту недовгий час служив у Ленінградському обласному театрі оперети і Ленінградському гастрольному театрі. 1949 року був прийнятий у трупу ленінградського театру імені Ленінського комсомолу, де грав ролі молодих героїв. Під керівництвом Георгія Товстоногова молодий актор долучився до азів режисерської професії. 1956 року разом з Г. Товстоноговим перейшов у Великий драматичний театр імені Горького, де до кінця 1960 року працював режисером-стажистом, здійснив кілька самостійних постановок; одночасно ставив спектаклі в інших ленінградських театрах.

У листопаді 1960 року Ігор Владимиров був призначений головним режисером Театру імені Ленради і керував їм до кінця свого життя.

Серед глядачів успіх мали такі вистави, як «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра, «Пігмаліон» Бернарда Шоу, «Гравці» Миколи Гоголя, «Вишневий сад» Антона Чехова тощо.

Поряд з напруженою роботою в театрі Ігор Петрович знімався і в кіно. Список його кінематографічних ролей не надто великий, проте деякі з них користувалися великою любов'ю глядачів. Особливо це відноситься, безсумнівно, до прекрасного акторського дуету з А. Б. Фрейндліх у фільмі Е. М. Савельєвої «Старомодна комедія». Як режисер зняв один фільм: музичну кіноказку для дорослих «Зайвий квиток» (1982), де головні ролі грали О. Я. Соловей і М. С. Боярський. У кіно дебютував у фільмі «Таємниця двох океанів» (1956), пізніше зіграв головні ролі в ліричній комедії «Казки старого Арбата», детективах «Інспектор Лосєв» та «Петля».

Помер Ігор Владимиров 20 березня 1999 у 80 років. Похований на Великоохтинському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Владимиров Ігор Петрович [Текст] // Нашого цвіту по всьому світу: маленькі розповіді про тих, хто вже прославив чи нині прославляє Україну, працюючи на Батьківщині та закордоном. Ч.1 :інформаційний дайджест / підгот. Л. В. Тараненко, О. Б. Буц, О. Л. Орлова, А. О. Хворостяна; відп. за вип. О. І. Шарабура. — Д. : КЗК «Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей», 2015. — С. 4.