Вишківці

село у Брацлавській селищній громаді Тульчинського району Вінницької област України

Ви́шківці — село в Україні, у Брацлавській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 801 осіб.

село Вишківці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Громада Брацлавська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100010050053542
Основні дані
Населення 801
Площа 2,292 км²
Густота населення 349,48 осіб/км²
Поштовий індекс 22847
Телефонний код +380 4331
Географічні дані
Географічні координати 48°49′40″ пн. ш. 28°49′35″ сх. д. / 48.82778° пн. ш. 28.82639° сх. д. / 48.82778; 28.82639Координати: 48°49′40″ пн. ш. 28°49′35″ сх. д. / 48.82778° пн. ш. 28.82639° сх. д. / 48.82778; 28.82639
Середня висота
над рівнем моря
236 м
Водойми Південний Буг, Шпиківка
Місцева влада
Адреса ради 22847, Вінницька обл., Немирівський р-н, с. Вишківці
Карта
Вишківці. Карта розташування: Україна
Вишківці
Вишківці
Вишківці. Карта розташування: Вінницька область
Вишківці
Вишківці
Мапа
Мапа

На північний схід від села розташований лісовий заказник — Брацлавська Дубина.

Вишківці — село, центр сільської Ради, лежить на річці Шпиківці, притоці Південного Бугу, за 26 км від районного центру. Населення — 478 чоловік. Сільраді підпорядковані села Вигнанка, Забужжя.

Історія

ред.

Перша письмова згадка про село датується 1594 роком. За переказами, колись на цьому місці було село Градусове, пізніше — Вишньове або ще називали Вишневе. Чому називалося Градусове ніхто незнає, а от що до Вишньове існує згадка. Люди розповідають що був у селі пан на прізвище Вишня. Цей пан був дуже добрим до людей, допомагав кому чим було потрібно, мав у селі свій невеличкий маєток. Всім людям цей пан дуже подобався і вони його любили. Але Вишня довго не пробув у селі і виїхав. На згадку про себе пан у селі при центральній дорозі посадив ряди вишень, які є до цих пір. Тому, вважають, що саме від цього пішла назва села.

Також у селі був поміщик Бессер, який теж проживав уселі. Але коли мала бути революція він продав свій маєток і виїхав. Залишився від нього лише погріб. Після Бессера був генерал-майор Суронцов. У селі була пасіка і там він збудував свій маєток довжина якого 4 метра. Мав 2 поверхи. Маєток був гарно збудований з різними архітектурними виділками. За переказами  Суронцов був хорошим поміщиком. Він поробив у селі бруківку і багато робив для села. Навіть казали, що він міг випити ціле відро горілки.

У жовтні 1917 року селяни, очолювані солдатом-кулеметником Ф. С. Слободянюком, знищили загін охорони поміщика, а його землю роздали безземельним і малоземельним.

Біля Вишківців знайдено залишки поселення трипільської культури, а поблизу села Забужжя — поселення черняхівської культури та скарб із 100 римських монет II—III століть.

За переказами в селі була церква Різдва Богородиці, яка була збудована 1715 року. Вона була дерев'яна. Старовинний різьблений 4-ярусний іконостас. Зараз церкви немає.

Також село Вишківці сполучене з селом Паланка. Колись Паланка була окремим населеним пунктом, але пізніше ці два села були об'єднані.  До Наполеона в Паланці було 4 хати, жило 2 турки, а також Салдугей і Тучка. З Вішанки текла маленька річечка і Тучка там ловив рибу. Вважають, що Паланка розширилась за допомогою братів Шаргородських, які заснували хутір, який називався не Паланка, а Полянка, бо хати розташовувалися як на полянці. Пізніше в селі було 28 хат, а ще пізніше 105 хат. На даний час такого села як Паланка немає, але мешканці все-таки розмежовують село Вишківці  та село Паланка.

Поблизу села знаходяться такі населені пункти: Брацлав, Гриненки, Бортники, Вигнанка, Остапківці, Забужжя, Вовчок, Марксове, Яструбиха, Перепеличчя.

Село оточує ліс та колгоспний сад. З півдня на північ простягся «Турецький  вал», який нагадує про давню історію села. На північній окраїні села, де річка Шпиківка впадає в Буг, височить гора, яку люди називають «Наливайковою».

Хлібороби час від часу знаходили там речі козацького вжитку.

В 1928-29-30 роках було організовано три колгоспи: імені Дімітрова, «Червона Зірка», імені Кірова. Дружно і організовано працювали селяни в громадських господарствах, зростала економіка, організовано проходило будівництво громадських приміщень. Успішно починає розвиватися обробіток землі. Велику допомогу надає колгоспам створена тоді Брацлавська МТС.

Вже в 1935 році рейтинг колгоспів успішно зростає, колгоспники одержують на трудодень по 2-3 кілограма хліба, розвивається тваринництво, зростає культурний рівень населення. В 1930 році

поширюється робота клубу, відкривається хата-читальня, радіофікується головна вулиця села, а в 1934 році відкривається семирічна школа. В кінці 1934 року припиняє свою роботу церква, а в 1935 році — вже закрита.                                                              СІЛЬСЬКИЙ КЛУБ

Молодь села бере активну участь у різноманітних гуртках, при цьому ростуть кадри механізаторів, виховується і навчається сільська інтелігенція. Велику допомогу надавала комсомольська організація. Колектив художньої самодіяльності займав перші місця в районі, у той час це був Тульчинський район, а також запрошувався в місто Вінницю для виступів.

У 1940 році в селі відкривається фельдшерсько-акушерський пункт.  Медичне обслуговування в селі поставлене зразково, а тому не було випадків інфекційних захворювань. Зменшилася смертність дітей.

Перед початком німецько-радянської війни у Вишківцях було 4 колгоспи з добре розвиненим тваринництвом. Відмінно оброблялися земельні ділянки, були розвинуті такі галузі, як: бджільництво, птахівництво, рибальство.

На початку 1950 року село електрифікується, а в 1951 році встановлюється радіовузол. У 1999 році очолив наше господарство Опалюк Микола Миколайович.

У селі є не багато кутків: Кожен з цих кутків названий в більшості за прізвищем чи ім'ям людини яка

там жила чи живе. Ось наприклад, куток Звьоздний — бо там колись був колгосп «Зірка». І до сьогодні люди, які там живуть називають себе ніби окремим селом.

У селі протікає річка Південний Буг, яка є курортним місцем.  Влітку в село приїздить безліч туристів, які відпочивають біля Бугу. Також біля річки є

пасовища, де жителі села випасають худобу. Колись на місці цих пасовищ були теплиці, де садили кавуни, дині та різну городину.

Також у селі протікає річка Шпиківка на якій розташоване село. У річці водиться риба і люди ловлять там рибу.

Річка Капустяна. Назва пішла від того, що з річки брали воду, щоб поливати городину капусти. Городини давно уже немає, але річка збереглась і до сьогодні.

Село багате і на ставки.

Гардєїв ставок — така назва, бо близько жив дід Гардєй, який дивився за ставком. І тому люди дали таку назву. Зараз там є орендарі, які займаються ним. Там водиться риба. І цей ставок є також зоною для відпочину місцевого населення.

Паланський — так називається, бо коли Вишківці було окремо і Паланка окремо, то так і залишився.

Маточник — розводили мальок, який потім розспускали у великі ставки.

Стависько — бо дуже великий.

Кураші — бо знаходиться біля лісу, який називається Кураші.

Бригадний ставок — бо був тракторний стан і брали воду для зрошування полів і на ферму, тому така назва.

Зірка — бо при Радянському Союзі був колгосп «Зірка» і тому ставок так назвали, а ще тому, що він знаходився на тій самій території.

В селі є такі кутки:

v Звьоздний (поблизу був колгосп «Зірка»);

v Миндюрівка (бо жив дід Миндюр);

v Капусники (бо раніше були городини капусти);

v Третя бригада (бо раніше була бригада під № 3);

v Ковбиця ;

v Ленінський (походить від назви вулиці).

Вулиці в селі Вишківці:

Ø Вул. Кірова — був дядько на прізвище Кіров — він був передовик у сільському господарстві, а ще 30 років на його честь був названий колгосп.

Ø Вул. Наливайка — можливо, від гори Наливайкова.

Ø Вул. 50-річчя Жовтня — 50 років від революції.

Ø Вул. Прибужна — бо до Бугу близько.

Ø Вул. Леніна — на честь Леніна.

Ø Вул. Першотравнева — в честь 1-го травня.

Ø Вул. Стара Гребля.

Ø Вул. Вишневий Вал.

Є в селі і 2 кладовища.

Багате село і на ліси і на поля:

Тучків ліс — бо був лісник Тучка, який його посадив і дивився за ним.

Юхненків ліс.

Кураші.

Круглика ліс- бо має форму круга.

Поле Васічки — жив чоловік на прізвисько Васічка.

Сови — стояв табір і розводили баранів.

Також село багате на джерела: Дзвіночок, У вилах, Придорожнє, Дві сестри, Пасіка, Капусники, Паланське, Глибоке, Дзеркальне, На зірці, Вербиченька, Ювілейне, Холодок, Сопілка, Дубок.

Також є пам'ятник загиблим  воїнам-односелячанам невідомого скульптора.

На 2016 рік у Вишківцях діє сільська рада, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа, у якій навчається всього 66 учнів, працює 3 торговельні точки. Задіяний духовий оркестр під керівництвом Ткачука Сергія Олександровича. Активно працює художня самодіяльність, існує народний хор молодшої та старшої групи «Вишківчаночка». З 2011 року діє футбольна команда «Колос».

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Брацлавської селищної громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Немирівського району, село увійшло до складу Тульчинського району[2].

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

ред.
  • Ви́шківці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.499

Посилання

ред.