Високе (Нікопольський район)

Висо́ке — село в Україні, у Нікопольському районі Дніпропетровської області.

село Високе
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський
Рада Новоіванівська сільська рада
Облікова картка Високе 
Основні дані
Населення 267
Поштовий індекс 53260
Телефонний код +380 5662
Географічні дані
Географічні координати 47°49′21″ пн. ш. 34°28′52″ сх. д. / 47.82250° пн. ш. 34.48111° сх. д. / 47.82250; 34.48111Координати: 47°49′21″ пн. ш. 34°28′52″ сх. д. / 47.82250° пн. ш. 34.48111° сх. д. / 47.82250; 34.48111
Середня висота
над рівнем моря
90 м
Місцева влада
Адреса ради 53260, с. Новоіванівка, вул. Центральна, 52
Сільський голова Веселовська Лілія Олександрівна
Карта
Високе. Карта розташування: Україна
Високе
Високе
Високе. Карта розташування: Дніпропетровська область
Високе
Високе
Мапа
Мапа

Орган місцевого самоврядування — Новоіванівська сільська рада. Населення — 267 мешканців.

Географія

ред.

Село Висока розташоване за 2,5 км від села Лукіївка і за 3,5 км від села Новоіванівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Історія

ред.

Станом на 1886 рік в селі Анастасівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 372 особи, налічувалось 68 дворових господарств, існувала лавка[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 576 осіб (286 чоловічої статі та 290 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Примітки

ред.
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Посилання

ред.