Винничук Петро Миколайович

український громадсько-політичний діяч.

Петро Миколайович Винничук (нар. 16 серпня 1954, с. Росохач Чорківського району Тернопільської області — червень 2012[1]) — український громадсько-політичний діяч. Член Української Гельсінської спілки.

ЖиттєписРедагувати

Співніціатор створення (1972) національно-патріотичної підпільної організації.

5 листопада 1972 року з В. Сеньківим та Володимиром Мармусом зірвав 2 червня прапори, встановлені у родинному селі до «жовтневих свят», учасник розвішуваня у м. Чорткові 4-х українських національних прапорів та розклеювання 19-ти листівок 21 січня 1973 на честь річниці Акту Злуки УНР і ЗУНР.

У квітні того ж року Володимира заарештували за «антирадянську агітацію пропаганду», у вересні засуджений до 4 років позбавлення волі у таборах суворого режиму на 3 роки заслання.

Покарання відбував поблизу селища Лєсной (Мордовія) та Половинка (Пермська область), заслання — в селі Полудьоновка (Томська область; усі нині — Російська Федерація). Листувався з В'ячеславом Чорноволом.

Від 1980 — у родинному селі, працював у колгоспі.

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х — активіст руху за незалежність України.

За законодавством України у 1991 році реабілітований.

Співзасновник товариства «Меморіал» у Чорткові (1989), член УРП, діяльний в українських товариствах.

Помер у червні 2012 року.

ПриміткиРедагувати

  1. Мармус В. та інші Не стало ще одного Героя / В. Мармус, М. Мармус, В. Сеньків, М. Слободян, П. Вітів, В. Лотоцький, В. Овсієнко // Голос народу. — 2012. — № 34 (8 чер.). — С. 5. — (Пам'яті товариша).

ДжерелаРедагувати