Вікіпедія

Вида Рагульскене

Вида Кезґалайте-Рагульскене (лит. Vyda Ragulskienė, 4 червня 1931, Клайпеда — 4 січня 2009, Каунас[1]) — литовська науковець, винахідниця, перша жінка, що стала Dr.habil. технічних наук у Литві. Дружина інженера Казімераса Рагульскіса.

Вида Рагульскене
лит. Vyda Ragulskienė
Народилася 4 червня 1931(1931-06-04)
Клайпеда, Литва
Померла 4 січня 2009(2009-01-04) (77 років)
Каунас, Литва
Країна  Литовська РСР
Діяльність фізик, інженерка
Alma mater Каунаський політехнічний інститут
Заклад Каунаський політехнічний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
У шлюбі з Казімерас Рагульскіс
Нагороди Державна премія Литовської РСР

Біографія ред.

Народилася у сім'ї Леонаса Кезгайла-Кенставічюса (1895—1979) та Стефанії Станевічюте-Кезґайлене (1899—1984) у селі Дапшяй.[2] У 1955 році з відзнакою закінчила Каунаський політехнічний інститут. [3]Працювала в Академії наук Литви (1958—1967). З 1967 по 1993 рік працювала у Каунаському політехнічному інституті (пізніше — Каунаський технологічний університет).[3] Під час навчання в університеті закінчила також Вищу музичну школу Юозаса Ґруодіса[3] (нині консерваторія).

Наукові досягнення ред.

У 1965 вона захистила дисертацію кандидата технічних наук, у 1973 — докторську, а в 1977 отримала звання професора. Була співавтором шести монографій, близько двохсот статей та 97 патентів.[4] За свою дослідницьку роботу отримала Державну премію Литовської РСР у 1983 році. Рагульскене була керівником чи опонентом понад півсотні захищених дисертацій.

Її дослідження відкрили і пояснили явище нелінійних вібро-ударних систем. Вона узагальнила результати експериментальних, аналітичних та комп'ютерних досліджень, на освнові яких було вирішено теоретичні питання та практичне застосування вібро-ударних механізмів і пристроїв. 

Діяльність ред.

Переклала з англійської роботу французького історика Шарля Луї Туро Піхеля «Жемайтія: Невідомі в історії». Брала участь у зборі даних для енциклопедії «Офіцери Збройних сил Литви1918–1953».[3] Також готувала матеріали з історії свого села Дапшяй, звідки походить також Казимир Семенович, творець артилерійної науки та багатоступеневих ракет. Історія її родини сягає Кезґайлів XIV століття.

Примітки ред.

  1. ↑ Vyda Ragulskienė — VLE
  2. ↑ Netekome prof. Vydos Kęsgailaitės-Ragulskienės. mokslasplius.lt. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 червня 2020.
  3. ↑ а б в г Išsaugojusi dvasios aukštį, gaivinanti šaknis. xxiamzius.lt. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 червня 2020.
  4. ↑ Патенты автора РАГУЛЬСКЕНЕ ВИДА ЛЕОНО. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.

Посилання ред.

  1. Voverienė O. Prominent Scientists of Lithuania of the XX Century. Vilnius: Mokslo aidai, 2009, 640 p.
  2. Самосинхронизация механических систем / К. Рагульскис, И. Виткус, В. Рагульскене. — Вильнюс: Минтис, 1965. — Т. 1: Самосинхронные и виброударные системы. — 186 с.
  3. Ртутные коммутирующие элементы для устройств автоматики / В. — С. С. Зарецкас, В. Л. Рагульскене. — Москва: Энергия, 1971. — (Библиотека по автоматике. Вып. 447) — 104 с.
  4. Виброударные системы / В. Л. Рагульскене. — Вильнюс: Минтис, 1974. — 320 с.
  5. Двумерные вибрационные приводы / Р. Э. Курило, В. Л. Рагульскене. — Вильнюс: Мокслас, 1986. — 137 с.
  6. Контактные системы / В. В. Осташявичюс, Б. В. Рудгальвис, В. Л. Рагульскене, Б. П. Бакшис. — Ленинград: Машиностроение, Ленинградское отделение, 1987. — 279 с.
  7. Vibroengineering / One of the authors V. Ragulskienė. — Monograph. Science and Arts of Lithuania. Book 19. Vilnius: Academia Scientiarum Lithuaniae, 1998. — 572 p.
  8. Professor Vyda Kęsgailaitė — Ragulskienė (1931—2009) / Monograph. Science and Arts of Lithuania. Book 74. Vilnius: Mokslotyros Institutas, 2009. — 568 p.
  9. Ch. L. T. Pichel. Žemaitija. Kaunas: Ajeta, 1991. Translated from the English language by V. Ragulskienė.
  10. Translation from the English language by V. Ragulskienė: Ch. L. T. Pichel. Žemaitija, nežinoma istorija. Klaipėda: Samogitia Media, 2007.
  11. Multi-volume encyclopedia publication «Lietuvos kariuomenės karininkai 1918—1953». Vilnius, 2001—2009.
  12. Šiaudytis V. Lietuvos šviesuoliai. Kaunas: Aušra, 2010, 368 p.
  13. Šiaudytis V. Gyvenimas — tai paukščio skrydis prie saulutės arčiau į mėlyną mėlyną dangų… Kaunas: Aušra, 2011, 200 p.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вида_Рагульскене&oldid=41351824