Вида Кезґалайте-Рагульскене (лит. Vyda Ragulskienė, 4 червня 1931 — 4 січня 2009) — литовська науковець, винахідниця, перша жінка, що стала Dr.habil. технічних наук у Литві. Дружина інженера Казімераса Рагульскіса.

Вида Рагульскене
лит. Vyda Ragulskienė
Vyda Ragulskienė.jpg
Народилася 4 червня 1931(1931-06-04)
Дапшяй
Померла 4 січня 2009(2009-01-04) (77 років)
Країна Flag of the Lithuanian Soviet Socialist Republic (1953–1988).svg Литовська РСР
Діяльність фізик, інженер
Alma mater Каунаський політехнічний інститут
Заклад Каунаський політехнічний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
У шлюбі з Казімерас Рагульскіс
Нагороди Державна премія Литовської РСР

БіографіяРедагувати

Народилася у сім'ї Леонаса Кезгайла-Кенставічюса (1895—1979) та Стефанії Станевічюте-Кезґайлене (1899—1984) у селі Дапшяй.[1] У 1955 році з відзнакою закінчила Каунаський політехнічний інститут. [2]Працювала в Академії наук Литви (1958—1967). З 1967 по 1993 рік працювала у Каунаському політехнічному інституті (пізніше — Каунаський технологічний університет).[2] Під час навчання в університеті закінчила також Вищу музичну школу Юозаса Ґруодіса[2] (нині консерваторія).

Наукові досягненняРедагувати

У 1965 вона захистила дисертацію кандидата технічних наук, у 1973 — докторську, а в 1977 отримала звання професора. Була співавтором шести монографій, близько двохсот статей та 97 патентів.[3] За свою дослідницьку роботу отримала Державну премію Литовської РСР у 1983 році. Рагульскене була керівником чи опонентом понад півсотні захищених дисертацій.

Її дослідження відкрили і пояснили явище нелінійних вібро-ударних систем. Вона узагальнила результати експериментальних, аналітичних та комп'ютерних досліджень, на освнові яких було вирішено теоретичні питання та практичне застосування вібро-ударних механізмів і пристроїв. 

ДіяльністьРедагувати

Переклала з англійської роботу французького історика Шарля Луї Туро Піхеля «Жемайтія: Невідомі в історії». Брала участь у зборі даних для енциклопедії «Офіцери Збройних сил Литви1918–1953».[2] Також готувала матеріали з історії свого села Дапшяй, звідки походить також Казимир Семенович, творець артилерійної науки та багатоступеневих ракет. Історія її родини сягає Кезґайлів XIV століття.

ПриміткиРедагувати

  1. Netekome prof. Vydos Kęsgailaitės-Ragulskienės. mokslasplius.lt. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 червня 2020. 
  2. а б в г Išsaugojusi dvasios aukštį, gaivinanti šaknis. xxiamzius.lt. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 червня 2020. 
  3. Патенты автора РАГУЛЬСКЕНЕ ВИДА ЛЕОНО. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. 

ПосиланняРедагувати

  1. Voverienė O. Prominent Scientists of Lithuania of the XX Century. Vilnius: Mokslo aidai, 2009, 640 p.
  2. Самосинхронизация механических систем / К. Рагульскис, И. Виткус, В. Рагульскене. — Вильнюс: Минтис, 1965. — Т. 1: Самосинхронные и виброударные системы. — 186 с.
  3. Ртутные коммутирующие элементы для устройств автоматики / В. — С. С. Зарецкас, В. Л. Рагульскене. — Москва: Энергия, 1971. — (Библиотека по автоматике. Вып. 447) — 104 с.
  4. Виброударные системы / В. Л. Рагульскене. — Вильнюс: Минтис, 1974. — 320 с.
  5. Двумерные вибрационные приводы / Р. Э. Курило, В. Л. Рагульскене. — Вильнюс: Мокслас, 1986. — 137 с.
  6. Контактные системы / В. В. Осташявичюс, Б. В. Рудгальвис, В. Л. Рагульскене, Б. П. Бакшис. — Ленинград: Машиностроение, Ленинградское отделение, 1987. — 279 с.
  7. Vibroengineering / One of the authors V. Ragulskienė. — Monograph. Science and Arts of Lithuania. Book 19. Vilnius: Academia Scientiarum Lithuaniae, 1998. — 572 p.
  8. Professor Vyda Kęsgailaitė — Ragulskienė (1931—2009) / Monograph. Science and Arts of Lithuania. Book 74. Vilnius: Mokslotyros Institutas, 2009. — 568 p.
  9. Ch. L. T. Pichel. Žemaitija. Kaunas: Ajeta, 1991. Translated from the English language by V. Ragulskienė.
  10. Translation from the English language by V. Ragulskienė: Ch. L. T. Pichel. Žemaitija, nežinoma istorija. Klaipėda: Samogitia Media, 2007.
  11. Multi-volume encyclopedia publication «Lietuvos kariuomenės karininkai 1918—1953». Vilnius, 2001—2009.
  12. Šiaudytis V. Lietuvos šviesuoliai. Kaunas: Aušra, 2010, 368 p.
  13. Šiaudytis V. Gyvenimas — tai paukščio skrydis prie saulutės arčiau į mėlyną mėlyną dangų… Kaunas: Aušra, 2011, 200 p.