Вибій
Ви́бій, також забі́й[1] (рос. забой, англ. face, slope, hole bottom, нім. Ort, Stoß, Sohle) — поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виймання (руйнування) і яка переміщується при проходженні або виїмці корисної копалини.
В шахтах і рудниках розрізняють очисні вибої і прохідницькі (підготовчі) вибої, вибої горизонтальні, вертикальні та похилі.
На відкритих розробках є вибої бічні (торцеві) і фронтальні.
Вибоєм іноді також називають привибійний простір — частину очисної або підготовчої виробки, де безпосередньо виконуються роботи з видобування корисної копалини або руйнування порід.
Торець бурової свердловини, поверхня якого в процесі проходки руйнується буровим інструментом, називається «вибій бурової свердловини». Інтервал стовбура свердловини навпроти продуктивного пласта, в якому забезпечується сполучення стовбура свердловини з пластом, називається «вибій видобувної свердловини».
Фронтальна поверхня корисної копалини в лаві, або торцева поверхня гірської породи у підготовчій виробці, шурфі тощо називається «груди вибою».
При розробці родовища підземним способом відстань, на котру переміщується вибій виробки за певний проміжок часу (зміна, доба, місяць і т. д.), називається «посування вибою». При розробці родовищ відкритим способом посуванням вибою називають показник інтенсивності розробки уступів. Характеризується напрямком та швидкістю посування вибою, що зумовлює, в свою чергу, швидкість посування фронту гірничих робіт.
Проведення виробок по пласту вугілля може здійснюватися вузьким та широким вибоєм. В першому випадку вугілля виймається лише в межах проектного контуру виробки, при проведенні ж широким ходом, виробка проводиться з розкіскою.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Забій // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
ЛітератураРедагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.