Виборнов Юрій Вікторович

Юрій Вікторович Виборнов (рос. Юрий Викторович Выборнов, 26 березня 1946, Одеса — 29 березня 2017, Москва) — радянський і російський журналіст-міжнародник, спортивний коментатор.

Виборнов Юрій Вікторович
рос. Ю́рий Ви́кторович Вы́борнов
Народився 26 березня 1946(1946-03-26)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Помер 29 березня 2017(2017-03-29) (71 рік)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність журналіст, телеведучий
Alma mater Московський державний лінгвістичний університет
Знання мов російська
Нагороди
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня

Історія ред.

Закінчив Московський державний педагогічний інститут іноземних мов імені Моріса Тореза (нині — Московський державний лінгвістичний університет)[1].

На телебаченні працював з 1974 року. З 1984 по 1991 рік він був власним кореспондентом радянського Центрального телебачення в Італії[2]. У 1987 році взяв в Неаполі ексклюзивне інтерв'ю у Дієго Армандо Марадони, що було рідкістю для того часу[3]. По центральному ТБ була показана лише мала частина розмови — весь матеріал увійшов у книгу «Марадона, Марадона…» із серії «Зірки зарубіжного спорту», яку Виборнов написав в парі з Ігорем Горанським[4]. Коментував чемпіонат світу з футболу 1990 року в Італії[5]. Відрізнявся іронічною, живою, нештампованою мовою — дуже незвичайною для преси тих років[6].

У 1990-ті роки працював власним кореспондентом ОРТ в Австрії[7]. На самому початку 2000-х років Виборнов працював політичним оглядачем і міжнародним роз'їзним кореспондентом ОРТ[8], а з 2002 по 2005 рік був кореспондентом «Першого каналу» в Ізраїлі[9]. Був у числі журналістів телеканалу, які висвітлювали перебіг Іракської війни в березні 2003 року, робив репортажі з Ізраїлю[10]. Останній раз він з'явився в ефірі на каналі як кореспондент в 2005 році. Робив репортажі для телевізійних передач «Міжнародна панорама», «Новини», «Времена»[11] і «Час»[12].

В останні роки життя працював редактором-консультантом програми «Час»[13], був задіяний в окремих проектах на телеканалі «Росія»[14]. Останній проект Виборнова на телебаченні вийшов у 2013 році на КХЛ-ТБ — це був цикл передач «Територія КХЛ. Країни»[15]. Він був присвячений історії хокею в країнах Континентальної хокейної ліги[16].

Смерть ред.

Помер 29 березня 2017 року після тривалої важкої хвороби. Прощання з ним відбулося 1 квітня[17]. Похований на Троєкуровському кладовищі[18].

Особисте життя ред.

Був уболівальником футбольного клубу «Динамо» (Москва)[19]. Був одружений. Дружина — філолог Олена Смирнова, син — відомий спортивний коментатор Костянтин Виборнов (нар. 1973)[20].

Примітки ред.

  1. Переводческий факультет: 70 лет в строю. История в лицах. 1942-2012: основные вехи в истории переводческого факультета (стр. 21). КиберЛенинка. 2012. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  2. Качество телетрансляций чемпионата Европы по футболу. Радио Свобода. 5 липня 2008. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  3. «Марадоне сейчас важно сейчас не сломаться». Окно в Россию. 13 листопада 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  4. Злой и добрый гений Марадона. 2000. 28 жовтня 2011. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  5. Чем запомнился журналист Юрий Выборнов?. Аргументы и факты. 30 березня 2017. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  6. Ушел из жизни Юрий Выборнов. Газета.ру. 30 березня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  7. Умер известный журналист-международник Юрий Выборнов. РИА Новости. 29 березня 2017. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 29 березня 2017.
  8. Константин Выборнов - главный Плюшкин ТВ. Первый канал. 27 листопада 2000. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 28 квітня 2017.
  9. ЕЖЕКВАРТАЛЬНЫЙ ОТЧЕТ. Открытое акционерное общество «Первый канал». Lin.ru. 2004. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 28 квітня 2017.
  10. Спросите очевидцев о войне в Ираке. Газета.ру. 2 квітня 2003. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 28 квітня 2017.
  11. И тогда настанут совсем другие «Времена»…. Блог Юлии Зашивайко. 5 вересня 2008. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 4 червня 2022.
  12. В Москве после тяжелой болезни скончался известный журналист-международник Юрий Выборнов. Первый канал. 29 березня 2017. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  13. 40 лет корреспонденты программы «Время» работают в самой гуще событий. Первый канал. 2 січня 2008. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  14. Съемочная группа телеканала РТР побывала в Великих Луках. Великие Луки. 25 липня 2007. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  15. Юрий Выборнов: "Хоккей в Донецке всерьез и надолго". hcdonbass.com. 25 листопада 2013. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  16. Ушел из жизни Юрий Выборнов. Умер Юрий Выборнов — легенда отечественной журналистики. Газета.ру. 30 березня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  17. Известный журналист Юрий Выборнов скончался в Москве. Московский комсомолец. 30 березня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  18. В Москве простились с известным журналистом-международником Юрием Выборновым. Первый канал. 1 квітня 2017. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  19. ФАРТОВЫЙ КОММЕНТАТОР. Аргументы недели. 31 січня 2008. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  20. Вне игры. МК-Бульвар. 27 жовтня 2003. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.