Вечірник сонцелюбний

вид рослин
Вечірник сонцелюбний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Dontostemoneae
Рід: Вечірник (Clausia)
Вид: Вечірник сонцелюбний
Clausia aprica
(Stephan ex Willd.) Korn.-Trotzky, 1834
Посилання
Вікісховище: Clausia aprica
Віківиди: Clausia aprica
EOL: 2903022
IPNI: 281299-1
NCBI: 278950

Вечірник сонцелюбний[1], клаузія сонцелюбна[2] (Clausia aprica) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae); поширений у Євразії від сходу України до Сибіру.

Опис ред.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки (5)9–40(45) см, запушена простими волосками з домішкою залозистих. Стебла випростані. Прикореневі листки на ніжці 4–10(15) мм; листова пластинка зворотно-ланцетна або довгаста, 1–3(4) см × 2–4(6) мм, від рідко до щільно-волосиста, край цілий або рідко зубчастий, верхівка гостра або тупа. Листки середини стебла сидячі, ланцетні або довгасті, 1–3(5) см × 1–5(8) мм, край цілий або зубчастий, верхівка гостра або тупа. Плодоніжки щільно-залозисті. Чашолистки голі або мало-волосаті. Пелюстки широко зворотно-яйцюваті, 12–20 мм довжиною, з довгими нігтиками, пурпурові, лілово-пурпурові або білі. Стручки циліндричні, 4-гранні, 3–6(8) см завдовжки, 1.5–2 мм ушир, мало-залозисті або голі. Насіння 1.2–2 × 0.8–1.2 мм[2][3].

Період цвітіння: травень — липень[2].

Поширення ред.

Поширений у Євразії: схід України, Росія, Казахстан, Монголія, Сіньцзян (Китай)[4]. Населяє гірські схили, степ[3].

В Україні вид зростає на сухих схилах, на крейдах і вапняках — дуже рідко в Луганській області (на р. Деркул і р. Комишна)[2].

Примітки ред.

  1. Clausia aprica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2. (укр.)
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 126. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 24.09.2020. (рос.)
  4. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.09.2020. (англ.)