Веслав Мар'ян Бек (пол. Wiesław Marian Bek; 2 грудня 1929(1929грудня02), Лодзь — 24 серпня 2016, Варшава[1]) — польський журналіст і політик часів ПНР, функціонер ідеологічного апарату ПОРП, у 1980—1985 роках — головний редактор партійного офіціозу «Трибуна Люду». Учасник протистояння ПОРП із незалежною профспілкою Солідарність, діяч «партійного бетону». Згодом посол ПНР у НРБ.

Веслав Бек
пол. Wiesław Bek
 
Народження: 2 грудня 1929(1929-12-02)
Лодзь, Лодзинське воєводство, Польська Республіка
Смерть: 24 серпня 2016(2016-08-24) (86 років)
Поховання:
Країна: Республіка Польща
Освіта: Лодзький університет
Партія: Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди:
орден Прапор Праці 1 ступеня Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Medal of the 40th Anniversary of People's Poland

Ідеологічний функціонер ред.

Закінчив біолого-ґрунтовий факультет Лодзинського університету. З 1949 року працював у газеті «Glos Robotniczy», друкованому органі Лодзінського воєводського комітету урядущої компартії ПОРП. У 1951 році став одним з перших членів Спілки польських журналістів. Набув навичок партійного пропагандиста, у 1954 році вступив до ПОРП[2].

У 1964 році був призначений секретарем з пропаганди воєводського комітету. Потім переведений у центральний партапарат: у 1968—1970 роках — заступник начальника, у 1970—1972 — начальник пресбюро ЦК ПОРП, у 1972 році — заступник завідувача відділу пропаганди ЦК. З 1973 до 1978 рік був членом керівництва «Робочого видавничого кооперативу „Prasa-Książka-Ruch“» — партійного видавництва ПОРП[3]. У 1978—1980 роках — перший заступник міністра культури та мистецтва ПНР Зигмунта Найдовського. У 1971—1975 роках — кандидат у члени ЦК ПОРП, потім до 1981 року — член Комітету партійного контролю. На ідеологічних постах у 1970-х роках проводив курс Едварда Герека та Єжи Лукашевича, який полягав у «пропаганді позитиву».

Головний редактор офіціозу ред.

У 1980 році масовий страйковий рух змусив владу укласти Серпневі угоди зі страйкарями та легалізувати незалежну профспілку Солідарність. Відбулися зміни й у кадровому складі партійної номенклатури. Веслав Бек був переведений з міністерства спочатку на посаду завідувача відділу ідеологічної та виховної роботи ЦК, потім призначений головним редактором офіціозу ПОРП газети «Trybuna Ludu» (змінив Юзефа Барецького)[4].

Головна партійна редакція відігравала значну роль в ідеолого-пропагандистському протистоянні з «Солідарністю». Веслав Бек стояв на позиціях «партійного бетону», виступав довіреним функціонером лідера партійних ортодоксів — члена Політбюро та секретаря ЦК ПОРП Стефана Ольшовського. Консерватизм позиції Бека відкидався значною частиною партії. На IX надзвичайному з'їзді ПОРП у липні 1981 року Веслав Бек був забалотований при виборах ЦК[5], але зберіг посаду головного редактора.

«Трибуна Люду» повністю підтримала воєнний стан, пропагувала політику WRON. Веслав Бек говорив, що порядки військового режиму повинні зберігатися «доти, доки поляки не забудуть слово „Солідарність“»[6]. З 1983 року був членом керівництва Товариства польсько-радянської дружби.

Після відставки ред.

У середині 1980-х генерал Ярузельський усунув з керівних посад найбільш одіозних представників «бетону» (Стефан Ольшовський емігрував до США). У 1985 році Веслав Бек був знятий з посади головного редактора (замінений Єжи Майкою). Переведений на дипломатичну службу, з 1986 до 1989 рік — посол ПНР у НРБ[3].

Після усунення ПОРП від влади та перетворення ПНР на Третю Річ Посполиту Веслав Бек відійшов від політики. Залишався активним у Спілці журналістів, перебував у Польсько-монгольському товаристві й Асоціації «Польща — Вірменія»[7]. Помер у віці 86 років. Похований на варшавському Північному комунальному цвинтарі[8][9].

Примітки ред.

  1. Wiesław Bek, Warszawa, 27.08.2016 - nekrolog. nekrologi.wyborcza.pl. Процитовано 15 серпня 2023. 
  2. Dane osoby z katalogu kierowniczych stanowisk partyjnych i państwowych PRL. Wiesław Marian Bek. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  3. а б Odszedł WIESŁAW BEK. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  4. Trybuna Ludu. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  5. Как кололи польскую элиту. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  6. Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
  7. Informacja na stronie Stowarzyszenia Współpracy Polska-Wschód. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013. 
  8. Nekrologi. Wiesław Bek. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  9. Wyszukiwarka cmentarna --- Warszawskie cmentarze. www.cmentarzekomunalne.com.pl. Процитовано 15 серпня 2023. 

Посилання ред.