Найденова Весела Петрівна
Найденова Весела Петрівна — українська художниця, письменниця.
Освіта
ред.- 1993—1998 Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, художній факультет, Івано-Франківськ
- 1998—2001 аспірантура в Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут культури та мистецтв, Івано-Франківськ
Робота над дисертацією «Церковне малярство Болгарії періоду Національного Відродження. (Художні осередки. Традиції та впливи.)». На той час асистент кафедри образотворчого мистецтва.
Творчий шлях
ред.З 1994 року початок творчого шляху та участі у виставках, арт-проектах, конференціях і перформансах. Запрошена до участі в художніх проектах, кураторами яких були знані франківські та львівські креатори, зокрема: мистецтвознавець Віктор Мельник, Ярослав Яновський (фото-проекти: «День Конституції», «Католицьке Різдво», участь у проекті «Ландшафт»), Ростислав Котерлін (тексти до альманаху «Кінець кінцем», участь у виставці «Увага»), Олекса Фурдіяк та Юрій Іздрик (текст у часописі «Четвер»), Влодко Кауфман (проекти у КМЦ Дзиґа) та інші.
У 2008 році світ побачив роман «Долина Бельведеру», у співавторстві з Ярославом Яновським[1]. Твір виграв у номінації «Кращий романтичний роман» на конкурсі Коронація слова 2008 року[2]. Роман побудований на взаєминах двох аристократичних родин: Камінських та Радеків. Головна героїня — Магда Радек — молода дівчина, яка товаришує з Кларою Камінською. Але Магду вабить батько подруги — граф Камінський. Може, дівчині судилося стати його дружиною… І це не краще й не найгірше з того, що приготувала Магді доля. На читача, як і на Магду Радек, чекають блукання таємничими лабіринтами міських підземель, історія незрозумілого вбивства, розгадка родинної таємниці Камінських та жахіття «червоної» інтервенції до Івано-Франківська. Крім того, крамнички, до яких найкращі речі виписують з Відня та Львова. Вечори з танцями у станіславському Палаці Потоцьких, пікніки, старовинна бібліотека з книгами магічних символів та схемами підземних лабіринтів і, звичайно ж, історія кохання-зради-кохання.
Вибрані виставки
ред.- 2012 — «Леседра графік», галерея «Lesedra», Софія, Болгарія (каталог)
- 2008 — «Мексика», персональна, Івано-Франківськ
- 2006 — «Весела Найденова. Балканська жара», персональна, Івано-Франківськ (буклет)
- 2006 — «Парк Українського Періоду», КМЦ «Дзиґа», Львів
- 2006 — «Іноземний легіон», Івано-Франківськ
- 2005 — «Uwaga», галерея воєводства Опольського, Польща, (буклет)
- 2005 — «16 років ІМПРЕЗІ», Івано-Франківськ
- 2005 — «Карпатський вернісаж», Івано-Франківськ (диплом учасника)
- 2003 — «Donumenta», проект «Музей Радіації», галерея «Regina», Регенсбург, Німеччина
- 2003 — «Репозиція», КМЦ «Дзиґа», Львів
- 2002 — «Лагідний тероризм 2», Івано-Франківськ (буклет)
- 2001 — «Екологія 3000» КМЦ «Дзиґа», Львів
- 1998 — «Наше Місто» Краєзнавчий музей, Івано-Франківськ
- 1997 — «З сімейного фотоальбому», персональна, Івано-Франківськ, Київ
- 1996 — «Восточная Европа: Spatia Nova» проект «Лагідний тероризм 1», IV Петербурзька бієнале, Санкт- Петербург, Росія
- 1994 — «Сакральна графіка» художній музей, Івано-Франківськ
Наукові публікації
ред.- В. Найденова. Галичина і Болгарія. Спорідненість іконописних традицій. // Перевал № 1/2000.-Івано-Франківськ, 2000. с.164-167.[3]
- В. Найденова. «Страшний суд» Спорідненість іконописних традицій України та Болгарії. // Народознавчі зошити № 4/2000.-Львів: Інститут народознавства НАН Укр., 2000. с.676-681.[4]
- В. Найденова. Образ Георгія Змієборця у сакральному малярстві України та Болгарії. Споріднені риси // Вісник Прикарпатського університету. Випуск 7. Мистецтвознавство.-Івано-Франківськ: «Плай», 2004[5]
Примітки
ред.- ↑ Весела Найденова, Ярослав Яновський. Долина Бельведеру. — Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2008. — 152 с.
- ↑ Тарас Прохасько. Долина спільної історії//Галицький кореспондент, 06.11.2008. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- ↑ Перевал 1. calameo.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
- ↑ Найденова В. "Страшний суд" Спорідненість іконописних традицій. Архів оригіналу за 6 грудня 2017.
- ↑ Найденова В. Образ Св. Георгія у церковному малярстві (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2018.