Відкрити головне меню

Верхня Біленька (річка)

річка в Україні

Верхня Біленька — річка в Луганській області, Україні, права притока Сіверського Дінця. Басейн Сіверського Дінця. Використовується на зрошення, господарсько-побутові потреби.[1][2][3]

Верхня Біленька
QAM-VB.jpg
Річка Верхня Біленька в Лисичанську
Витік Україна Україна, Миколаївка
• координати 48°45′31″ пн. ш. 38°17′21″ сх. д. / 48.75861° пн. ш. 38.28917° сх. д. / 48.75861; 38.28917
висота, м 130 м
Гирло Україна Україна, Лисичанськ, Сіверський Донець
• координати 48°53′16″ пн. ш. 38°28′53″ сх. д. / 48.88778° пн. ш. 38.48139° сх. д. / 48.88778; 38.48139
Країни: Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Луганська область
Довжина 24 км

Бере початок поблизу селища Миколаївка Луганської області. Тече через смт. Вовчоярівка і місто Лисичанськ.

Ліва притока - річка Жушма, над якою розташова західна частина Миколаїви - колишне село Мала Миколаївка.

Річка забруднена природними солями ще у витоку, позаяк протікає через природні поклади хлоридних солей та приймає в себе надто засолені стоки шахтних вод ПАО «Лисичанськвугілля» та «Лисичанського желатинового заводу».[4][5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Лисичанськ. Архівовано 15 січень 2014 у Wayback Machine. Геопортал адміністративно-державного устрою України. Державне агентство земельних ресурсів України.
  2. Лисичанськ Архівовано 15.01.2014, у Wayback Machine. — облікова картка на сайті Верховної Ради України.
  3. Попаснянський район. Архівовано 16 січень 2014 у Wayback Machine. на сайті Луганської обласної державної адміністрації.
  4. Характеристика якості води Сіверського Дінця та річок басейну Сіверського Дінця у межах Луганської області — Звіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2005 році. Державне управління екології та природних ресурсів в Луганській області.
  5. Щоб врятувати найбільшу річку Східної України, потрібні не тільки кошти, а й нормативне забезпечення Архівовано 16 січень 2014 у Wayback Machine. // «Землевпорядний вісник» науково-виробничий журнал, травень 2013 року, № 5.

ДжерелаРедагувати

  • Штейнгольц Б. Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с. (рос.)