Вернер Карл Отто Леопольд Ранк (нім. Werner Karl Otto Leopold Ranck; 25 жовтня 1904, Гамбург7 грудня 1989, Гамбург) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Вернер Ранк
Народився25 жовтня 1904(1904-10-25)[1]
Гамбург, Німецька імперія
Помер7 грудня 1989(1989-12-07) (85 років)
Гамбург, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець, офіцер
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Командор ордена Корони Румунії
Командор ордена Корони Румунії
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Біографія

ред.

Син будівельного директора Отто Ранка і його дружини Луїзи, уродженої фон Вернер. 1 квітня 1924 року вступив в 6-й (прусський) артилерійський полк в Міндені. З 1 жовтня 1931 по 30 червня 1933 року навчався в артилерійському училищі Ютербога. З 1 жовтня 1934 року — командир 5-ї батареї артилерійського полку «Мюнстер», з 15 жовтня 1935 року — 3-ї батареї 16-го артилерійського полку в Мюнстері. З 6 жовтня 1936 по 10 листопада 1938 року навчався у військовій академії в Берліні, після чого служив в Генштабі 10-го армійського корпусу.

З 1 вересня 1939 року — 2-й офіцер Генштабу 10-го військового округу. З 25 вересня 1939 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 93-ї, з 5 лютого 1940 року — 15-ї піхотної дивізії. З 15 січня 1941 року — 3-й офіцер Генштабу 11-ї армії. 1 травня 1942 року відправлений в резерв. З 25 червня 1942 року — 1-й офіцер Генштабу 290-ї піхотної дивізії. 20 жовтня 1943 року знову відправлений в резерв. З 15 грудня 1943 року — начальник Генштабу 10-го армійського корпусу. 5 лютого 1944 року знову відправлений в резерв. З 25 травня 1944 року — командир 366-го гренадерського полку, з 1 серпня 1944 року — 121-ї, з 1 травня 1945 року — 218-ї піхотної дивізії. 9 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. 4 грудня 1949 року засуджений до 25 років таборів. 10 жовтня 1955 року звільнений.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. https://www.tracesofwar.com/persons/16273