Веретенников Олег Олександрович

Олег Олександрович Веретенников (рос. Оле́г Алекса́ндрович Верете́нников, нар. 5 січня 1970, Ревда, СРСР) — колишній радянський та російський футболіст, який виступав на позиції півзахисника. Член Клуба Григорія Федотова. Кавалер Ордена Дружби. У грудні 2012 року йому присвоєне почесне звання «Легенда волгоградського футболу».[1]

Ф
Олег Веретенников
Олег Веретенников
Олег Веретенников
Особисті дані
Повне ім'я Олег Олександрович Веретенников
Народження 5 січня 1970(1970-01-05) (54 роки)
  Ревда, СРСР
Зріст 185 см
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб закінчив виступи
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ «Юність» (Ревда)
Професіональні клуби*
Роки клуб І (г)
1986—1988 СРСР «Уралмаш» 39 (3)
1988—1989 СРСР «МЦОП-Металург» 7 (4)
1989 СРСР ЦСКА 0 (0)
1989—1990 СРСР СКА (Р/Д) 57 (27)
1991 СРСР «Уралмаш» 42 (14)
1992—2000 Росія «Ротор» 247 (141)
2000   Греція «Аріс» 7 (0)
2000—2001 Бельгія «Льєрс» 18 (3)
2001—2002 Росія «Сокіл» 27 (2)
2002 Росія СКА (Р/Д) 10 (2)
2003 Росія «Мордовія» 40 (18)
2004 Росія «Уралан» 19 (2)
2004 Казахстан «Женіс» 14 (4)
2005 Росія «Ротор-2» 23 (14)
2006—2007 Росія «Ротор» 43 (15)
2007 Казахстан «Іртиш» (Павлодар) 13 (2)
2008 Казахстан «Астана» 30 (7)
2009 Росія «Волгоград» 33 (7)
Національна збірна**
Роки збірна І (г)
1996—1997 Росія Росія 4 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2010—2014 Росія «Ротор» асистент
2014—2015 Росія «Ротор»
2015 Росія «Луч-Енергія»
2016—2017 Росія «Оренбург» (дубль)
2017 Казахстан «Тобол» асистент
2018 Росія «Ротор» асистент
2019 Росія «Ротор-2»
2020—2022 Росія «Рубін» асистент
Звання, нагороди
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 травня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 19 травня 2023.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

ред.

Клубна

ред.

Свої перші кроки у футболі Олег Веретенников робив на дитячому турнірі «Шкіряний м'яч», де його помітили селекціонери клубу «Уралмаш». Далі молодий футболіст почав займатися футболом в ДЮСШ «Уралмаша». Свою першу гру в основі Веретенников зіграв у 1986 році. А з 1988 року він став постійним гравцем основи команди. Починав грати як фланговий півзахисник. Згодом перемістився в опорну зону.

Строкову службу в армії футболіст проходив в місцевому клубі МЦОП-Металург, звідки його забрали у московський ЦСКА. Але сам Олег не виявляв бажання грати у Москві і повернувся до Свердловська. Згодом керівництво армійського клубу зуміло переконати футболіста перейти до команди але не маючи можливості грати у Москві, Веретенникова відправили для підсилення одноклубників з Ростова - СКА (Ростов-на-Дону).

Сезон 1991 року Веретенников розпочав у складі новачка Першої ліги СРСР «Уралмаш», з яким підписав однорічний контракт. Перед сезоном 1992 року футболіст переходить до складу клубу Вищої ліги - волгоградського «Ротора». Період у складі «Ротора» став найкращим в ігровій кар'єрі футболіста. З 1992 по 2000 роки, які Веретенников провів у цій команді він двічі ставав срібним призером чемпіонату Росії, одного разу бронзовим, а також доходив до фіналу Кубка Росії. Він тричі був кращим бомбардиром чемпіонатів Росії, є рекордсменом російської Вищої ліги за голами за один сезон, коли забив 25 голів у сезоні 1995 року.

У 2000 році Веретенников залишив «Ротор» і перейшов до бельгійського «Льєрса». Де провів один сезон і забив лише три голи. В подальшому півзахисник змінив ряд клубів, серед яких були як російські, так і іноземні (Греція, Бельгія, Казахстан). Але досягти такого успіху, як у складі «Ротора» Веретенников вже не зміг. Перед остаточним заврешенням ігрової кар'єри футболіст пограв на аматорському рівні за команди Волгограда.[2]

Збірна

ред.

Олег Веретенников провів чотири офіційні гри у складі національної збірної Росії.[3]

Тренерська діяльність

ред.
 
Олег Веретенников на Центральній набережній Волгограда

З лютого 2010 року Веретенников працював асистентом у тренерському штабі «Ротора».[4] За цей час він закінчив Вищу школу тренерів[5] і влітку 2014 року обійняв посаду головного тренера «Ротора»,[6] на якій попрацював один сезон. Деякий час працював головним тренером «Луч-Енергії» з Владивостока.[7]

В подальшому Олег Олександрович входив у тренерський штаб клубів «Ротор», «Тобол» (Казахстан) та казанського «Рубіна».[8]

Титули

ред.

Ротор

  Віце-чемпіон Росії (2): 1993, 1997

  Бронзовий призер Чемпіонату Росії: 1996

Індивідуальні

Примітки

ред.

Посилання

ред.