Відкрити головне меню

Веремій Іван Миколайович (нар. 23 лютого 1915, с.Орлівка — пом. 15 квітня 1998, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир 383-го гвардійського самохідно-артилерійського полку 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії підполковник. Батько також Героя Радянського Союзу, Заслуженого льотчика-випробувача СРСР Бориса Веремія.

Іван Миколайович Веремій
Veremiy Ivan Mykolayovych.jpg
Народження 23 лютого 1915(1915-02-23)
с. Орлівка
Смерть 15 квітня 1998(1998-04-15) (83 роки)
Київ
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19371963
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-major infobox.svg Генерал-майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Вісло-Одерська операція
Відносини син — Б.І. Веремій
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Іноземні
Чехословацький воєнний хрест 1939

БіографіяРедагувати

Згідно даних метричної книги Вознесенської церкви с.Орлівка, народився 23 лютого 1915 року (за ст.стилем) в селі Орлівка нині Куликівського району Чернігівської області в сім'ї козака того ж села Миколи Прохоровича Веремія. Українець. Рід Вереміїв в селі відомий з 17 ст. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем на заводі в Московській області, секретарем Фіровского райкому комсомолу Калінінської області.

У Червоній Армії з 1937 року. Закінчив військово-політичне училище в місті Калінін (нині Твер).

З початком німецько-радянської війни на фронті.

Гвардії підполковник І.М.Веремій відзначився в ході Вісло-Одерської операції. Полк під його командуванням в ніч на 28 січня 1945 року в районі польського міста Міколув вступив у бій з 40 танками противника, 8 з них підбив, решта відступили. Всього за січень 1945 полк І.М.Веремія підбив 26 танків і самохідних гармат ворога, знищив 17 польових гармат, 4 мінометних батареї, 120 автомашин і бронетранспортерів, і багато живої сили противника.

10 квітня 1945 року гвардії підполковнику Веремій Івану Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка» (№ 6544).

Після війни продовжував службу в Збройних Силах. У 1953 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1963 року генерал-майор танкових військ І.М.Веремей в запасі.

Жив у Києві. Працював старшим інженером на заводів. Помер 15 квітня 1998 року. Похований у рідному селі Орлівка.

 
могила в селі Орлівка

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 1: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 257
  • Конкурс "Я - наследник Победы" Лінда Веремій [1]