Вербицький Лазар Якович
Лазар Якович Вербицький (* 28 травня 1905 — † 3 липня 1941) — радянський український художник-графік.
| Лазар Якович Вербицький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 травня 1905 Кривий Ріг Катеринославська губернія |
| Помер | 3 липня 1942 (37 років) Коротояк, Воронезька область, СРСР ·загинув на фронті |
| Поховання | Коротояк |
| Громадянство |  Російська імперія  УРСР  СРСР |
| Діяльність | художник-графік |
| Alma mater | Харківський художній інститут (1929) |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Діти | Вербицький Леонід Лазарович, Віталій |
Життєпис
ред.Народився 28 липня 1905 року в Кривий Ріг Катеринославської губернії.
У 1929 році закінчив Харківський державний художній інститут — вчителями були С. М. Прохоров і М. С. Федоров.
У 1930–1934 роках керував художнім відділом центральної газети «Вести» в Харківi.
У 1934 року за службі перевели в Київ, і сім'я переїхала до столиці України, де до початку війни співпрацював з видавництвами «Держлітвидав», «Мистецтво», «Молодий більшовик». Співпрацював з Володимиром Сосюрою, Олександром Довженком, Максимом Рильським, І. Д. Шевченко.
Сім'я
ред.У 1930 році народився син, майбутній радянський український композитор Леонід Вербицький. Другий син Віталій народився в 1940 році. Дружина, Вербицька Олена Юріївна.[1] Під час війни була евакуйована з двома дітьми в Чкалов (Оренбург).
З перших днів війни пішов добровольцем на фронт. Воював в 226-ї стрілецької дивізії, мав військове звання технік-інтендант 2 рангу.
У 1942 році загинув в бою на фронті під час Другої Світової війни. Похований у братській могилі[2] в c. Коротояк, Острозький район, Воронезька область.
Пам'ять
ред.В 1965 році в Київі на будинку № 6 пл. Калініна, нині Майдан Незалежності, було встановлено меморіальну дошку.[3]
Художники, які загинули в боротьбі
проти німецько-фашистських загарбників у 1941-1945 роках Вербицький Лазар Якович Горілий Павло Петрович Донченко Євген Семенович Іванов Борис Миколайович Кияшко Євген Іванович Нерубенко Володимир Федорович Пивоваров Григорій Леонідович Приходько Яків Степанович Брати по мистецтву, ви завжди з нами.
Ще одна меморіальна дошка встановлена в вестибюлі київського Будинку художника.[4]
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ Книга пам'яті України. 1941—1945.
- ↑ Книга пам'яті ВОЇНІВ-ЄВРЕЇВ, ПОЛЕГЛИХ В БОЯХ з нацизмом. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
- ↑ Розповідають художньо-меморіальні дошки Києва. А. М. Галайчук. — М.: Мистецтво. — 1966. (рос.)
- ↑ "Вічна слава художникам, які загинули в боях проти німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр."