Великі Передримихи
Великі Передримихи (до 1946 року - Передримихи Великі)[4] — село в Україні, у Жовківській міській громаді Львівського району Львівської області. На підвищенні у центрі села стоїть дерев'яна церква св. Архистратига Михайла 1891.
| село Великі Передримихи | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Львівська область |
| Громада | Жовківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060130050069951 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1386 |
| Населення | 239 |
| Площа | 0,98 км² |
| Густота населення | 243,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80361[1] |
| Телефонний код | +380 3252[2] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′06″ пн. ш. 24°05′39″ сх. д. / 50.01833° пн. ш. 24.09417° сх. д.Координати: 50°01′06″ пн. ш. 24°05′39″ сх. д. / 50.01833° пн. ш. 24.09417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
263 м[3] |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Великі Передримихи | |
 Великі Передримихи | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
ред.Перша згадка про село відноситься до 1386 року[5].
Великі Передримихи (пол. Przedrzymichy Wielkie) — село, належало до Жовківського повіту, 10,5 км на схід від Жовкви, 9 км на пн. від Куликова. На схід лежать Зіболки і Нагірці, на пд. Могиляни, на пд.-зах. Перемивки і Смереків, на пн.-зах. Блищиводи, на пн. Малі Передримихи. Село лежить в басейні р. Буг, між р. Желдець від сходу і р. Свинею від заходу. Село лежить в горбистій місцевості (висота 294 м). Власність більша належала до Теофілії Ценецької та римо-католицької церкви в Жовкві. 1880 року тут було 75 господарств, 464 жителі в гміні, та 4 господарства, 16 жителів на території двору; 69 римо-католиків, 388 греко-католиків, 22 юдеї; 75 поляків, 378 русинів, 22 німці, 5 іншої народності. В селі Великі Передримихи була церква св. Архангела Михаїла і філіальна школа. За часів Речі Посполитої належали до Мервицької держави в Львівській землі.
1386 році свідчить Андрій, староста руський, що Миколай Сланка продав Бенькові з Жабокруків володіння Зарудці і дворище Передримихи (A. G. Z., t. II, str. 21). 23 серпня 1444 року записує Владислав Варненьчик Янові зі Спрови і брату його Евстахію 100 гривень на селах Артасів і Передримихи (Arch. Metr. Lit., Nr. 155). В люстрації з року 1765 написано: «В цьому селі є спадкові шляхетські частини уроджених Предзимірських, Монастирських і Вольського; частина королівська віддавна до держави Мервицької належить». На місцевих полях, на так званих Загайцях, є кургани, у більшості позаорювані. Тут в пісках знаходили великі черепи, які походили з урн і попільниць, крем'яні і бронзові прикраси. Малий бронзовий наплечник, який був тут знайдений, мав один з місцевої шляхти як родинну реліквію (Шнайдер, Музей Осолінських у Львові).
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 590 осіб, з них 570 українців-греко-католиків і 20 українців-римокатоликів[6].
Відомі люди
ред.- Хвалібота Михайло — командир Тактичного відтинку УПА ТВ-12 «Климів», куреня «Галайда», сотень «Перебийніс» і «Тигри». Загинув поблизу села.
Примітки
ред.- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Прогноз погоди в селі Великі Передримихи. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 2. — Lwów: Druk. Zakł. Nar. im. Ossolińskich, 1870. — 295 s. — S. 21. (пол.)(лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 105. — ISBN 3-447-02376-7.
Джерела
ред.- Przedrzymichy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 138. (пол.)