Нор'я

населений пункт у Росії
(Перенаправлено з Велика Нор'я)

Но́р'я (рос. Норья, удм. Норья[1]) — село в Малопургинському районі Удмуртії, Росія. Адміністративний центр Нор'ьнського сільського поселення.

село Нор'я
рос. Норья
Мало-Дивеєвський Серафимовський монастир
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний округ Малопургинський район
Код ЗКАТУ: 94233870001
Код ЗКТМО: 94633470101
Основні дані
Населення 756 осіб (2010)
Поштові індекси 427811
Телефонний код +7 34138
Географічні координати: 56°40′24″ пн. ш. 52°41′59″ сх. д. / 56.67333333336077317° пн. ш. 52.69972222224977543° сх. д. / 56.67333333336077317; 52.69972222224977543Координати: 56°40′24″ пн. ш. 52°41′59″ сх. д. / 56.67333333336077317° пн. ш. 52.69972222224977543° сх. д. / 56.67333333336077317; 52.69972222224977543
Водойма річка Нор'їнка
Мапа
Нор'я (Росія)
Нор'я
Нор'я

Нор'я (Удмуртія)
Нор'я
Нор'я

Мапа

Урбаноніми:[2]

  • вулиці — Клубна, Ключова, Муш, Набережна, Нагірна, Нова, Прожектор, Ударник, Центральна, Шкільна, Ювілейна

В селі діють середня школа та садочок «Ластівка», серед промислових підприємств працює СПК «Нор'я».

Населення ред.

Населення — 756 осіб (2010[3]; 654 в 2002[4]).

Національний склад станом на 2002 рік:

Історія ред.

В 1841 році в селі Велика Нор'я був відкритий прихід, богослужіння проводились в молитовному домі. В 1843 році було закінчено будівництво дерев'яної церкви, яка була освячена в честь апостолів Петра й Павла[5]. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі було 83 двори і проживало 485 осіб (241 чоловік та 244 жінок). Окрім церкви були волосне правління, сільська управа, працювало 2 млини[6]. В 1893 році дерев'яна церква була замінена на кам'яну, освячену 18 листопада[5]. На 1897 рік в селі проживало 884 особи[7].

В 1921 році у зв'язку з утворенням Вотської АО, село в складі Великонор'їнської волості передане із Сарапульського повіту В'ятської губернії в склад Іжевського повіту[8]. В 1924 році в результаті адміністративної реформи волость була ліквідована і село в складі Великонор'їнської сільради відійшло до Радянської волості, адміністративний центр якої знаходився в селі Лудорвай. Але вже 1925 року село знову стає волосним центром[9]. В 1929 році при розділі Іжевського повіту був утворений Малопургинський район, Радянська волость ліквідована і село увійшло до складу нового району[10]. В 19351963 роках село входило до складу Нилгінського району[11]. В 1963 році район був ліквідований і село до 1965 року входило до складу Іжевського району[12]. З 1965 року село знаходиться в складі Малопургинського району.

В 1991 році Петропавловська церква була повернута вірянам[13], а в 2003 році із села Руський Пичас був переведений жіночий монастир та прихід храму перетворений в Мало-Дивеєвський Серафимовський монастир[14].

Примітки ред.

  1. Решение Малопургинского райсовета Удмуртской Республики от 26.02.2003 № 6-15-100 о наименованиях населенных пунктов и рек Малопургинского района на удмуртском языке (рос.)
  2. Республика Удмуртская, Малопургинский район [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.] - Почтовые индексы России (рос.)
  3. Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  4. Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  5. а б Составители: И. Н. Зайцева, Г. И. Самарцева Православные храмы Удмуртии: Справочник-указатель / Научный редактор: доктор исторических наук А. А. Тронин. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — С. 57-58. — 480 с. — 1100 экз. — ISBN 5-7659-0011-9
  6. Списки населенных мест Российской империи. Список населенных мест по сведениям 1859—1873 годов.. — Т. X Вятская губерния. — С. 595.
  7. Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 года / Н. А. Тройницкий. — С.Петербург: Типография «Общественная польза», 1905. — С. 41.
  8. Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 30. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
  9. Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 86. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
  10. Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 143. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
  11. Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 423—429. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
  12. Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 397. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 21 лютого 2011. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 21 лютого 2011. 

Посилання ред.