Відкрити головне меню

Вейг Берталон Берталонович

чехословацький і угорський футболіст, радянський і український футбольний тренер

Берталон Берталонович Вейг (угор. Végh Bertalan, 1915, Ужгород — 199?) — колишній чехословацький і угорський футболіст, згодом — радянський тренер, суддя та спортивний діяч. Грав на позиції захисника. Історичний, перший головний тренер команди майстрів «Спартак» (Ужгород). Один з перших спортсменів Закарпаття, яких удостоїли почесним званням судді республіканської категорії (1955).

Ф
Берталон Вейг
Особові дані
Повне ім'я Берталон Берталонович Вейг
Народження 1915(1915)
  Австро-Угорщина
Смерть 20 століття
  Ужгород,
Закарпатська область,
Україна
Зріст 183 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1930-1931 Чехословаччина УМТЕ (Ужгород)[1]
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1932—1938 Чехословаччина «УМТЕ» (Ужгород) ? (?)
1939—1942 Угорщина «УМТЕ» (Ужгород) ? (?)
1942—1944 Угорщина «УАК» (Ужгород)[2] ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1946—1947 СРСР «Спартак» (Ужгород)
1953 СРСР «Спартак» (Ужгород)
196? СРСР «Нафтовик» (Дрогобич)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Свою ігрову кар'єру розпочав у словацькій групі Чемпіонату Чехословаччини з футболу (1930) в юнацькій команді «Ungvári Munkás Testnevelési Egylet» (УМТЕ, Ужгородське робітниче спортивне товариство), а у 1932 році вже грав у основному складі клубу. В 1933 році "УМТЕ" при його участі стало срібним призером чемпіонату тодішньої Словаччини. Починаючи з 1939 року команда вже брала участь у північній групі Чемпионату Угорщини з футболу, але 5 травня1942 року була розформована і гравці "УМТЕ" вимушені були перейти до інших ужгородських клубів. Таким чином він потрапив до команди «Ужгородський атлетичний клуб» («УАК»), де завершив свою ігрову кар'єру. «УАК» у 1942 році завоював право грати у другій, а у 1944 році — у першій группі угорського чемпіонату.[3]

Кар'єра тренера та суддіРедагувати

У 1946 році його призначили головним тренером новоствореної команди «Спартак» (Ужгород), яка під його керівництвом двічі стала Чемпіоном УРСР (1946, 1953). Згодом він успішно працював і в команді майстрів «Нафтовик» (Дрогобич) (серпень 1964 - 1967), а також у берегівському «Колгоспнику», перечинському «Хіміку» та сторожницькому «Колгоспнику», які під його керівництвом завжди вирізнялися у республіканських та обласних змаганнях. Одночасно він був признаним арбітром. Відсудив чимало відповідальних ігор першостей області та республіки. Разом з тим починаючи з 60-их років він довгий час очолював ужгородську міську федерацію футболу та був членом обласної федерації, де плідно працював головою тренерскої ради.

ДосягненняРедагувати

Командні трофеїРедагувати

Почесні званняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Ужгородське робітниче спортивне товариство»
  2. «Ужгородський атлетичний клуб»
  3. Сторінками футбольної історії Закарпаття

ДжерелаРедагувати