Вежа Ковпак (Кам'янець-Подільська фортеця)

Вежа Кам'янець-Подільської фортеці

Ве́жа Ковпа́к (Шляхе́тська) — фортечна вежа № 11 Старого замку міста Кам'янець-Подільський. Пам'ятка — типовий зразком фланкувальної вежі.

Вежа Ковпак
Вежа Ковпак і Папська вежа (справа)
Вежа Ковпак і Папська вежа (справа)
48°40′24″ пн. ш. 26°33′44″ сх. д. / 48.67336111113877450° пн. ш. 26.56225000002777747° сх. д. / 48.67336111113877450; 26.56225000002777747Координати: 48°40′24″ пн. ш. 26°33′44″ сх. д. / 48.67336111113877450° пн. ш. 26.56225000002777747° сх. д. / 48.67336111113877450; 26.56225000002777747
Країна Україна Україна
Місто Кам'янець-Подільський
Адреса вул. Замкова, 1
Тип вежа і пам'ятка
Архітектор Йов Претвич
Будівництво початок XV—середина XVI
Статус  Державний історичний музей-заповідник
Стан задовільний

Вежа Ковпак. Карта розташування: Україна
Вежа Ковпак
Вежа Ковпак
Вежа Ковпак (Україна)
CMNS: Вежа Ковпак на Вікісховищі

НазваРедагувати

За припущенням дослідниці Ольги Пламеницької, назва вежі «Ковпак» походить від форми склепіння, хоча конусоподібні дахи, які забезпечували захист від атмосферних опадів, були поширені у середньовічній фортифікації XIVXV століть.[1]

В описі за 1613 рік назва Шляхетська пов'язана з тим, що у вежі тримали шляхтичів-злочинців.[2]

Згадка в історичних джерелахРедагувати

Опис вежі зберігся в «Реєстрі всіх будівель навколо замку Кам'янецького» за 1544 рік:

«Ковпак… добре споруджена і на міцному фундаменті. Під нею, між замковим валом і ровом, розташована стара і дуже пошкоджена мала вежа, яку необхідно знову залучити до справи. Облаштована над самою скелею вона під час навали ворога призначена для охорони вартою дороги, що веде з Хотина і якраз проходить повз цієї башточки. У цю обсерваційну башточку від хвіртки, що є у Папській вежі, веде знову прокладений рів для вільного і безпечного проходу туди із замку і назад варти зі зброєю в руках».[3]

Про вежу є також згадка в описі «Інвентар і люстрація староств Кам'янецького та Летичівського» за 1613 рік:

«Вежа Шляхетська на південь в мурі: ярусів було п’ять, тепер їх немає… названа Шляхетською, оскільки шляхтичі-злочинці в ній перебувають, бланки до неї від Папської башти покриті ґонтом».[2]

ІсторіяРедагувати

 
Вежі Ковпак (справа) і Тенчинська (зліва), близько 1900

Зведена в другій половині XIV століття, згодом, зазнала перебудови.

На початку XVI століття і в 1544 році укріпили кам'яною кладкою скельну основу вежі, обтинькували фасади, перебудували північні мури, заклали внутрішньостінний хід з кам'яними сходами, а замість нього зробили дерев'яні галереї уздовж північного фасаду. Під час штурму замка 1672 року верхня частина вежі зазнала пошкодження.[4]

ОписРедагувати

Основою вежі служать дві ескарпові стіни, які під гострим кутом сходяться на осі вежі. Діаметр башти — 7 м. Товщина кам'яних стін — 2 м. На рівні п'ятого ярусу на підлогових фасадах проходить смуга висотою 0,4 м. Перекриття — плоскі по балках. Бійниці двох типів — ключеподібні і круглі; на п'ятому ярусі — у вигляді невеликих віконних прорізів з арковими перемичками. Білокам'яні портали XVI століття вирішені в простих формах з характерним заокругленням в архітравному блоці.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець: (пізньоантичний – ранньомодерний час).
  2. а б Inventarz i lustracie starostw: Kamieniec Podolskiego i Latyczowskiego. Rok 1613. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019. 
  3. Regestr wszego budowania w okrąg i zewnątrz zamku kamienieckiego, tak nowo murów murowanych, jako starych wedle potrzeb poprawionych i wywożenie przekopów zamkowych, przez pana Wojciecha Starzechowskiego, kasztelana bełzkiego etc, pomierzane roku 1544 / Переклад: Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии. 1901. – С. 216.
  4. а б Пам'ятки містобудування і архітектури Української РСР.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати