Вацлав Борейко (1764-1854)
Вацлав Борейко з Кнерута (16 квітня 1764, Самостріли — 22 червня 1854, Дідівщина) — шляхтич, ландшафтний архітектор, громадсько-політичний та освітній діяч, власник маєтків в Україні. Дід (батько матері) відомого польського дослідника України Едварда з роду Руліковських.
| Вацлав Борейко | |
|---|---|
| Народився | 16 квітня 1764 Самостріли, Волинське воєводство, Річ Посполита |
| Помер | 22 червня 1854 (90 років) Дідівщина, Київська губернія |
| Країна | Річ Посполита Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Рід | House of Boreykod |
З життєпису
ред.Батько — Іван Павло Борейко — житомирський чесник, власник маєтку в селі Самостріли. Мати — дружина батька Анна з Малинських.
На 18 році життя Вацлав закінчив колегіум піярів у Межирічі Корецькому. Потім вивчав право в Житомирі, тут перебував 1 рік як «депендент» мецената Юзефа Боровецького, потім два роки був при Коронному трибуналі в Любліні. Після повернення обраний послом на сейм до Варшави від Київського воєводства. 1789 року посів дідичний маєток у Самострілах.
1805 року купив у шляхтича Павла Вигоновського містечко Висоцьк[1]. Того ж 1805 року (за іншими даними — у 1811 році[2]) заснував на східних околицях Висоцька колонію з голландських «нижніх» менонітів, назвавши її на честь доньки Софіївкою[3][4][1].
У 1807 році за поданням міністра освіти став членом-комісаром судово-освітньої комісії, утвореної з ініціятиви Тадеуша Чацького, чиїм порадником та приятелем був. Кілька років був головою (президентом) цієї комісії, став після наступників Чацького — Міхала Собанського та князя Дмитра Четвертинського. У 1832 році подав у відставку. Відомий тим, що:
- зміг залучити багато фундушів для створення парафіяльних шкіл,
- за його допомоги Межиріцький колегіум став значним освітнім закладом,
- був любителем створення пейзажних парків (Висоцьк, Володарка, Мотовилівка, Солтанівка), ботанічного саду в Самострілах,
- на його честь ботанік Віллібальд Бессер назвав один вид шипшини — Rosa borejkiana,
- подарував багато видів рослин для ботанічного саду Крем'янецького ліцею,
- був рівненським повітовим маршалком,
- у 1805 році княжна Ізабела Чорторийська спеціально приїхала подивитись на його ботанічний сад у Самострілах,
- написав та видав друком кілька праць про Волинь, статтю «Про виховання дітей» надрукували в «Календарі Чеха» (1859).
Помер 22 червня 1854 року в селі Дідівщина, де й похований.
Сім'я
ред.Дружина — Юзефа Ганська. Діти:
- Софія — дружина Юзефа Казімежа Антонія,[5] мати Едварда та Вацлава[6] Руліковських
Примітки
ред.- ↑ а б Особистості краю. dubrlibr.rv.ua. Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек. Процитовано 25 листопада 2019.
- ↑ Костюк М. П. Німецькі колонії на Волині (ХІХ – початок ХХ ст.). — Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. — С. 29, 67, 312. — ISBN 966-562-883-6.
- ↑ Поліщук Ю. М.. Німці Волині в кінці XVIII – на початку ХХ століття: політико-правовий аспект / Ю. М. Поліщук, О. Г. Суліменко. — Житомир : Волинь, 2004. — С. 22. — ISBN 966-690-063-7. Архівовано з джерела 29 жовтня 2019
- ↑ Установи Висоцька. dubrlibr.rv.ua. Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек. Процитовано 25 листопада 2019.
- ↑ Józef Kazimierz Antoni Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.42.95). Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 30 грудня 2015.
- ↑ Wacław Cyprian Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.944.177) [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
ред.- Hornowska M. Boreyko Wacław z Kneruta // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1 : Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 325—326. (пол.)
Посилання
ред.- парки Борейка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]