Відкрити головне меню
Герб Корчак

Га́нські (пол. Hański) — шляхетський рід польського походження гербів Корчак та Ґоздава. Отримав свою назву від фортеці Ганськ поблизу Любліна. Був одним із найдавніших шляхетських родів Речі Посполитої.

Історія родуРедагувати

Польський період історії роду бере початок з часів другого Хрестового походу, коли засновник роду перебрався до Польщі з Франції і отримав у спадкове володіння від князя Генріха Сандомирського містечко Ганськ, від якого й утворилося прізвище Ганський. У XIV—XV століттях Ганські проживали на території Холмщини (Люблінське воєводство Польщі), тоді вони вперше стали використовувати герб Корчак. У XVI—XVIII столітті рід розпадається на дві гілки — західну (герб Корчак) і східну (герб Гоздава). Представники роду Ганських займали різні посади в місцевій адміністрації, мали земельні володіння в Малопольщі, Мазовії, Підляшші, Галичині та Поліссі. Були одними з найбільших землевласників на Волині та Поділлі. В імперії Габзбургів шляхетська гідність Королівства Галичини і Лодомерії для роду Ганських підтверджена судом у Перемишлі в 1782 р.[1]

Сьогодні Ганські проживають у Польщі, Україні, Білорусі, Росії, Німеччини, Австрії, Італії, Франції, США тощо; використовують обидва варіанти написання прізвища — як історично вірний варіант «Hanski», так і транслітерований варіант «Ganski». У Німеччині та Австрії набув поширення варіант написання прізвища з приставкою «von», що вказує на шляхетське походження.

ПредставникиРедагувати

  • Ганський Ян І Казимир (нар. близько 1640 р.) — земський писар Люблінський з 1685 р., коморник земський Люблінський, подписар земський та регент земський Люблінський.
  • Ганський Франтішек Ян ІІ (нар. близько 1650 р.) — стольник Чернігівський з 1680 р., суддя гродський у Володимир-Волинському з 1686 р.
  • Ганський Стефан II (нар. близько 1685 р.) — державний діяч Речі Посполитої часів правління Саксонської династії, дипломат, брав участь у 1725 р. в посольстві Речі Посполитої, яке супроводжувало до Франції її майбутню королеву Марію Лещинскую — доньку короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського та наречену короля Франції Людовика XV.
  • Ганський Казимир (нар. близько 1690 р.) — стольник та ловчий Житомирський з 1718 р.
  • Ганський Олександр Петро (нар. близько 1690 р.) — стольник Хелмський з 1720 р.
  • Ганський Ян ІІІ (нар. близько 1747 р.) — підчаший овруцький (1769 р.), хорунжий житомирський і київський, підвоєвода Київський з 1784 р., кавалер ордена Св. Станіслава з 1785 р.
  • Ганський Захарій (1760—1812) — коронний генерал булави польної, ловчий надвірний литовський з 1790 р., кавалер ордена Св. Станіслава з 1790 р.
  • Ганський Вацлав (1782—1841) — депутат шляхетської комісії Київської губернії з 1801 р., з 1808 р. маршалок радомський, маршалок волинський з 1811 р.
  • Ганська Евеліна (1801—1882) — уроджена графиня Жевуська, дружина та муза французького письменника Оноре де Бальзака.
  • Ганський Петро Павлович (1867—1942) — художник-імпресіоніст кінця XIX — початку XX століття, член Товариства південноруських художників, писав пейзажі, портрети, жанрові композиції. Після еміграції до Франції прийняв священицький сан. Кардинала Римо-Католицької церкви.
  • Ганський Олексій Павлович (1870—1908) — астроном, геодезист та гравиметрист. Основні наукові дослідження відносяться до фізики Сонця. Віце-президент Російського астрономічного товариства, секретар відділення Міжнародної сонячної комісії.
  • Ганський Станіслав (1880—1937) — католицький священик, займався пастирським служінням на Волині та Поділлі, за що неодноразово піддавався репресіям з боку влади СРСР. 26 січня 1930 р. заарештований. 25 листопада 1937 р. «трійкою» НКВС засуджений до вищої міри покарання, 8 грудня 1937 р. розстріляний в Соловецькій тюрмі.
  • Ганський Мечислав (ХХ ст.) — полковник Війська Польського, начальник штабу Корпусу внутрішньої безпеки Збройних сил Польської Народної Республіки.
  • Анна - дружина Данила Гулевича.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. - Lwów: Drukarnia Instytutu stauropigiańskiego, 1857. - 352 s. - S. 92
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 406. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Akty stanu cywilnego parafij rzymskokatolickiej / Dyrekcja Archiwów Państwowych. L.p. 1-5. Akt. 16-91.
  • Российский государственный исторический архив. Фонд 1343, опись 19, дело 629.
  • Российский государственный военно-исторический архив. Фонд 400, опись 17, дело 14308.