Відкрити головне меню

ВІА «Ватра» — вокально-інструментальний ансамбль, який діє у Львові з 1971 року. Створений композитором і виконавцем Михайлом Мануляком при Львівській філармонії.

ІсторіяРедагувати

Репертуар ансамблю складався майже винятково з авторських україномовних пісень та сучасних обробок українських народних пісень. Левова частка репертуару ансамблю належала авторству її засновника та керівника Михайла Мануляка. Основним стильовим напрямком були джаз-рок та фольк-джаз-рок (композиції «Танець жаги», «Ватровий дим», «Ой чий то кінь»). ВІА «Ватра» під проводом Михайла Мануляка належала до піонерів джаз-року в Україні.

Після тріумфальних гастролей майже по цілому СРСР (1971) КГБ звернуло пильну увагу на особу керівника гурту та намагалися змусити його відійти від репертуарної політики, спрямованої на розвиток сучасних течій української музики. Після відмови співпрацювати з КГБ і йти на поступки Михайла Мануляка усунули від керівництва ВІА «Ватра» і звільнили з роботи у філармонії.

Після цього гурт очолив Богдан Кудла, який намагався зберегти імідж ансамблю, створений Михайлом Мануляком. 1974 року було випущено платівку ВІА «Ватра», на якій, зокрема, були вміщені фольк-джаз-рокові композиції М. Мануляка, однак без згадування імені композитора, що було під забороною. Сама платівка стала рекордною серед записаних на «Мелодії» українськими виконавцями — вона передруковувалася ще майже 15 років.

  • 1977 — до філармонії запросили створений 1976 року Іваном Поповичем та Віктором Морозовим вокально-інструментальний ансамбль (ВІА) «Ровесник». Візиткою нової «Ватри» стала пісня І.Поповича «Люба-Люба», а про майстерність музикантів свідчить виконувана ними «Голуба рапсодія» Джорджа Гершвіна.

Учасники «Ватри» самі «добували» музичну апаратуру, майстрували звукові колонки, розставляли апаратуру до концертів і збирали опісля. Перший репертуар включав народні пісні та пісні авторства Ігоря Білозора.

Від першого міньйону (1981) і до другого (1985) «Ватра» поступово ставала найпопулярнішим ВІА України, хоч їй так і не вдалося позбутися протиріч між суто «ватрівським» фолк-стилем, сольною програмою Оксани Білозір та радянською патріотикою, яку нав'язувала ансамблю художня рада філармонії. «Ватра» гастролювала у Середній Азії, на Далекому Сході, у Москві, на БАМі, у Польщі, Угорщині, Німеччині, Канаді, США, двічі виступала перед військовиками радянського контингенту у Афганістані.

1 січня 1982 року на телеекрани вперше вийшов музичний фільм Львівського телебачення «Ватра» кличе на свято", знятий у Шевченківському гаю.

1986 — через рядки «Крикну-свисну вороного, час, мій коню, час, час!», які наганяли жах на радянську номенклатуру, на з'їзді КПУ у Києві «Ватра» співала пісню «Пшеничне перевесло» з листочків (щоб не збитися) на зовсім інші слова.

З часом, коли відмінили відсоткове обмеження власних пісень в репертуарі, на перший план дедалі більше виходила Оксана Білозір, а сама «Ватра» сприймалася просто як акомпанувальний склад.

1990 року Оксана Білозір залишила ВІА і створила власний гурт «Оксана». «Ватра» перетворилася на музичний центр під керівництвом Ігоря Білозіра, який саме захопився створенням експериментальної музики, поєднуючи стиль нью-ейдж з українським мелосом. Альбом обрядових пісень «Від Миколая до Йордана» у виконанні Ігоря Білозіра та «Ватри» 1996 року випустив лейбл «ГалРекордс».

Колишні музиканти «Ватри» створили нові групи: «Жайвір», «Львівські музики», «Гурт Олега Кульчицького».

9 травня 2000 року російськомовні «мажори» Воронов та Калінін жорстоко побили Ігоря Білозора в центрі Львова і він через 20 днів помер у реанімації. Його смерть мала міжнародний резонанс і викликала громадські заворушення у Львові.

ВІА «Ватра» і надалі входить до складу однойменного музично-мистецького центру «Ватра», керівництво яким перейшло до Ольги Білозір. Станом на 2002 рік у складі гурту були: музичний керівник, скрипаль Андрій Кучерепа, клавішник і саксофоніст Роман Антонишин, басист Сергій Мосесов, гітарист Ярослав Ковалів, барабанщик Ростислав Драла, вокалісти Ольга Буньо та Володимир Питель.

ДискографіяРедагувати

  • 1974 — Вам даруємо (Мелодія)
  • 1984 — Кругозор
  • Ватра-1 (Yevshan Corp.)
  • Ватра-2 (Yevshan Corp.)
  • Многая літа (Yevshan Corp.)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кузик В. Українська радянська лірична пісня. — К, 1980;
  • Токарев Ю. Потребуючи пісні // КіЖ. — 1987. — 1 1 жовт.;
  • Лань О. Стамбул, Бомбей, Каїр, Аделаїда очима Оксани Білозір // Високий замок (Львів). — 1994. — 17 верес.;
  • Теленчі О. Але нема в житті напівціни, напівлюбові // Голос України. — 1995. — 6 січ.
  • В. Кузик .Ватра (гурт) // Українська музична енциклопедія, Т.1 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006 — C. 313


ПосиланняРедагувати