Васубандгу

(Перенаправлено з Васубандху)

Васуба́ндгу[3] (? — ?) — гандхарський буддистський мислитель 4 століття, один із центральних теоретиків школи йогачара, молодший брат мислителя Асанги.

Васубандгу
санскр. वसुबन्भु
Скульптура Васубандгу (Монастир Кофуку)
Народився 4 століття
Пешавар, Імперія Гуптів, Індія[1] або Гандхара
Помер 4 століття
Місце проживання Гандгара
Діяльність буддистський монах
Відомий завдяки завдяки розвитку секти йогачара
Вчителі Penchen Mi Wang Gad[2]
Відомі учні Lobpön Gangwa Peld[2], Sthiramatid[2], Дігнага[2], Drachompa Chö Kyobd[2] і Arya Vimuktisenad[2]
Знання мов санскрит
Magnum opus Абгідгармакоша, Vimśatikāvijñaptimātratāsiddhid і Triṃśikā-vijñaptimātratād
Посада Zen Patriarchd
Конфесія Йогачара
Брати, сестри Асанга

Короткі відомості ред.

Васубандгу народився у 1-й половині 4 століття у країні Гандхарі, місті Пурушапурі[4], у сім'ї брахмана[5] Каучіки. В юнацькому віці він потрапив у монастир буддистської школи Сарвастівади, течії хінаяни, де вивчав Абгідгарму за зводом Махавібхаші. Незадоволений навчанням, Васубандгу вирішив зібрати матеріали про Абгідгарму самостійно і написав у віршах трактат «Абгідгарма-коша» зі своїми коментарями. У трактаті містився детальний огляд предмету, а також критика окремих положень Махавібхаші з позицій школи Саутрантіка, з вчителями та представниками якої він активно спілкувався.

Під час роботи над «Абгідгарма-кошею» Васубандгу подорожував різними містами і монастирями Індії. Зустрівшись зі своїм учителем Буддхамітрою, він критикував махаяну. Вістря критики було скероване на трактат його брата Асанги про систему йогачара, який Васубандгу вважав занадто громіздким і складним. Проте згодом молодий критик сам навернувся до махаяни. Згідно з буддистськими переказами одного разу Асанга, вдаючи з себе хворого, викликав Васубандгу до рідного міста і нав'язав йому діалог. Розмова велася про махаяну і молодший брат зрозумів її переваги перед хінаяною. Швидко опанувавши махаяністське вчення, Васубандгу каявся у своїму минулому невігластві так, що навіть збирався відрізати собі язика, але Асанга запропонував йому використовувати його для поширення опанованого вчення. Васубандгу послухався і після смерті Асанги написав коментарі до багатьох махаянстських сутр, а також власні трактати. Вивчаючи махаяну, він упорядкував коментарі до Акшаяматрінірдеша-сутри і Даша-бхуміки, а потім зайнявся детальним описом фундаментальних основ йогачари.

Після написання «Абгідгарма-коші» Васубандгу користувався популярністю при дворі правителів династії Гупта — Вікрамадіт'я і Баладіт'я. У біографіях Васубандгу докладно розповідається, як він багаторазово перемагав в інтелектуальних суперечках з представниками різних шкіл і отримував від правителів великі грошові винагородження. Зокрема, у переказах Чандра Гупта II нагородив його 300 тисячами золотих монет за перемогу над школою самкх'я. Ставши багатим, Васубандгу використовував гроші для заснування нових монастирів і благодійної діяльності. За це після смерті його було визнано бодхісаттвою, а у деяких сектах — другим буддою після Шак'ямуні.

Помер Васубандгу у 80-річному віці, наприкінці 4 століття. Його трактати «Трімшіка» (唯識三十頌) і «Вімшатіка» (唯識二十頌) справили великий вплив на розвиток східноазійського буддизму. Серед фундаментальних праць Васубандгу вирізяють:

  • Махаяна-самграха (Mahāyāna-samgraha)
  • Даша-бхумікабхас'я (Daśabhūmikabhāsya)
  • Чатухшатака-шастра (Catuhśataka-śāstra)
  • Махаяна шатадхарма-пракашамукха шастра (Mahāyāna śatadharmā-prakāśamukha śāstra)
  • Амітаюс-сутропадеша (Amitayus sutropadeśa)
  • Сукхавати-в'юхопадеша (Sukhāvatī-vyūhopadeśa)
 
Буддійські
філософи
Індії
Нагарджуна
Ар'ядева
Майтрея-Натха
Асанга
Васубандгу
Дігнага
Дхармакірті
Буддапаліта
Бгававівека
Чандракірті
Шантидева
Атіша

Примітки ред.

  1. Stanford Encyclopedia of PhilosophyStanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
  2. а б в г д е Buddhist Digital ArchivesTibetan Buddhist Resource Center.
  3. санск. वसुबन्भु Vasubandhu Васубандгу
    кит. 世親
    天親
    婆藪般豆
    婆藪般頭
    Shìqīn
    Tiānqīn
    Pósǒubāndòu
    Pósǒubāntóu
    Шіцинь
    Тяньцинь
    Посоубандоу
    Посоубантоу
    кор. 世親
    天親
    婆藪般豆
    婆藪般頭
    세친 Сечхін
    яп. 世親
    天親
    婆藪般豆
    婆藪般頭
    せしん
    てんじん
    ばすばんず
    ばすばんず
    Седзін
    Тендзін
    Хадзубандзу
    Хадзубандзу
  4. Сучасний Пешавар, Пакистан.
  5. За іншими відомостями кшатрія.

Джерела та література ред.

  • Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.?)
  • (рос.) Васубандху. Энциклопедия абхидхармы, или Абхидхармакоша. Разделы I – IV. / Перевод с санскрита, введение, комментарий и реконструкция системы Е.П.Островской и В. И. Рудого. – Москва.: Научно-издательский центр «Ладомир», 1998 – 2001.
  • (рос.) Васубандху. Энциклопедия буддийской канонической философии (Абхидхармакоша). Разделы V – VI / Перевод с санскрита, введение, комментарий и реконструкция системы Е.П.Островской и В. И. Рудого. – СПб., Издательство Санкт-Петербуржского университета, 2006.

Посилання ред.