Василівка (Білогірський район)

населений пункт в Україні

Васи́лівка (до 1853 року — Кой-Елі, крим. Qoy Eli) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Центр Василівської сільської ради. Розташоване на сході району.

село Василівка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Василівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01040070010033033
Облікова картка Василівка 
Основні дані
Населення 1 506
Поштовий індекс 97611
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 45°08′22″ пн. ш. 34°43′19″ сх. д. / 45.13944° пн. ш. 34.72194° сх. д. / 45.13944; 34.72194Координати: 45°08′22″ пн. ш. 34°43′19″ сх. д. / 45.13944° пн. ш. 34.72194° сх. д. / 45.13944; 34.72194
Місцева влада
Адреса ради 97611, АРК, Білогірський район, с. Василівка, вул. Каманська, 50
Карта
Василівка. Карта розташування: Україна
Василівка
Василівка
Василівка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Василівка
Василівка
Мапа
Мапа

CMNS: Василівка у Вікісховищі

Відстань від райцентру до населеного пункта становить 13 кілометрів по прямій.[1]

Історія

ред.

В останній період Кримського ханства Кой Елі входив у Ширинський кадилик Кефінського каймаканства, перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року.[2]

Василівка виникла на місці Кой-Елі, на землях т. зв. дачі Азамат (7349 десятин), подарованої 178З року Катериною II графу Каховському. Місцевість заселили кріпаками, вивезеними із Псковської губернії. Поселення дістало назву Василівки [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (від імені першого жителя). 1853 року в ньому було тільки 28 дворів і 169 мешканців, які займалися садівництвом, тютюнництвом, овочівництвом та частково рільництвом. селі також видобували білий будівельний камінь — азаматський. 1860 року спадкоємці графа Каховського продали маєток поміщику Дульветову.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Село Василівка: онлайн путівник Василівкою. travels.in.ua (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
  2. ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 11 червня 2024.