Василь Васильович Никольський
Василь Васильович Никольський або Микольський (пом. після 1511) — писар канцелярії великих князів литовських й руських Казимира IV, Олександра Ягеллончика й Сигізмунда Старого.
Біографія ред.
Походив з чернігівської боярської родини[1]. Батько, Василь Павлович, також був великокняжим писарем[1]. Від нього Никольський успадкував місце в канцелярії та маєтності в Слонімському повіті та на Чернігівщині[1]. Згодом, втративши останні через литовсько-московську війну 1500—1503 років, дістав як компенсацію землі в Троцькому повіті[1]. Брав участь у повстанні князя Михайла Глинського[1]. Як посланець князя їздив з його листами до великого князя московського Василія III Івановича[1]. На зламі 1508—1509 років, після поразки повстання, разом із князями Глинськими емігрував до Москви[1]. Згодом опинився при дворі сербського воєводи Стефана Якшича, чия сестра Анна[ru] була дружиною князя Василя Глинського[1]. У 1511 році на прохання воєводи написав своє полемічне «Сказання», адресоване «некоему латинскому архиепискупу сопротивляющуся» й спрямоване на захист догматів православ'я[1]. Твір зберігся в кількох списках XVI—XVIII століть[1].
Праці ред.
- Послание Василия, пресвитера Никольского из Дольней Руси, об исхождении Св. Духа. «Известия Отделения рус. языка и словесности Академии наук», 1908, т. 13, кн. 3.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Русіна О. В. Никольський Василь Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Література ред.
- Русина О. В. Василь Никольський — невідомий книжник XVI століття і його творчість // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2000. — Т. CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — С. 43-52.