Відкрити головне меню
Варан строкатий
Варан строкатий
Варан строкатий
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Варанові
Вид: Варан строкатий
Біноміальна назва
Varanus varius
Shaw, 1790
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Varanus varius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Varanus varius
EOL logo.svg EOL: 8829589
Fossilworks: 374205

Варан строкатий (Varanus varius) — представник родини варанових. Інша назва — «мережаний варан».

Зміст

ОписРедагувати

Загальна довжина сягає 2,1 м з вагою від 14 до 20 кг. Хвіст у 1,5 рази довший за голову та тулуб. Голова помірної довжини, стиснута з боків. Тулуб стрункий та сплющений. Хвіст тонкий. Кінцівки добре розвинуті, міцні. Існує два типи забарвлення. Поширеніший — темно-сірий або чорний колір з рядками маленьких білих цяток на спині та на основі хвоста. Сам хвіст вкрито широкими поперечними смугами. Горло бліде з темними смугами. Інший тип (його іноді називають типом Белла) вкритий широкими жовто-коричневими та темно-коричневими смугами на тулубі й хвості, не має смуг на горлі.

Спосіб життяРедагувати

Полюбляє рідколісся, сухі місцини. Живе на деревах, годується переважно на землі. Ховається у дуплах, під впалими деревами або камінням. Харчується комахами, ящірками, зміями, дрібними ссавцями, птахами та їх яйцями, а також падлом.

Це яйцекладна ящірка. Самиця навесні або влітку відкладає від 4 до 14 яєць у термітники.

РозповсюдженняРедагувати

Це ендемік Австралії. Мешкає від штату Квінсленд до Південної Австралії.

ДжерелаРедагувати

  • Gillet A, Jackson R (2010): Human Food Scrap Ingestion in Two Wild Lace Monitors Varanus varius. Biawak 4(3): 99-102.
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.